Справа № 2-646

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      10 вересня 2009 року                                                                                            смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд                                                           Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді                                     Витвицького В.В.

секретаря судового засідання                                   Маруняк Т.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

    позивачка  звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання  за нею право власності на житловий будинок, три сараї та вбиральню –  загальною інвентаризаційною вартістю 13 445 грн., що  знаходяться  в с.Липовиця по  вул.Шевченка, Рожнятівського району Івано-Франківської області.

 Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона народилася в с.Липовиця Рожнятівського району, однак на даний час проживає в Херсонській області.  8 червня 1996 року померла її мама ОСОБА_5, після  смерті якої відкрилася  спадщина на вищезгадане нерухоме майно. На момент смерті вона, її сестра ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4, у відповідності до ст.529 ЦК України ( в редакції 1963 року), були спадкоємцями першої черги за законом. Відповідачі по справі мають інше постійне місце проживання, а тому вони не претендують на спадкове будинковолодіння і відмовляються від своїх часток у спадщині в її користь. Похованням матері займалась тільки вона і, вступивши в фактичне володіння спадковим майном,  таким шляхом прийняла спадщину. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування за законом, вона, з метою прийняття спадщини, звернулася до Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що на матір відсутній документ про право власності на будинковолодіння, що їй належало. При таких обставинах, із-за відсутності документа власності, вона не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Довірена особа ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала у повному об’ємі.

Відповідач ОСОБА_4 в попереднє судове засідання не з’явився, однак до суду подав пояснення в якому позов визнав  у повному об’ємі. В зв’язку з поганим станом здоров’я просить справу розглянути в його відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу, згідно з ч. 4 якої у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторін, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Копією свідоцтва про смерть (а.с.6) підтверджено, що мати позивачки ОСОБА_5  померла 8 червня 1996 року і після смерті якої відкрилася спадщина на вищезгадане спадкове будинковолодіння.

Копією довідки, виданою виконкомом Липовицької сільської ради за №702  від 21 серпня  2009 року підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_5 вона була власницею житлового будинку.

Копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.7-9), підтверджено, що  на садибній ділянці по вул.Шевченка,  в с.Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області розташовані такі будівлі: житловий будинок площею 65,4 м.2, вартістю 11 082 грн.; сарай площею 17,2 м.2, вартістю 1 157 грн.; сарай площею 18,4 м.2, вартістю 900 грн., сарай площею 3,5 м.2, вартістю 96 грн. та вбиральня площею 1 м.2, вартістю 210 грн. – загальною інвентаризаційною вартістю 13 445 грн.

В позасудовому порядку ОСОБА_1 не змогла оформити право власності на спадщину за законом, що підтверджено листом нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії  від 31 липня 2007 року за № 573 (а.с.10).

За  змістом  ст. 529 ЦК  України (в редакції  1963  року) ,  при  спадкоємстві за законом  спадкоємцями  першої черги є , в рівних  частках ,  діти ,  дружина  і  батьки  померлого , а  у відповідності  до ст. 549 цього  ж кодексу,  визнається ,  що  спадкоємець  прийняв  спадщину  якщо  він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння  спадковим  майном.

Таким чином, визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На  підставі  ст.ст. 529, 549 ЦК  України ( в  редакції 1963  року ), ст. 41 Конституції України та керуючись ст.ст. 130, 174, 209, 214, 215, 218, 223, 294, 296  ЦПК України суд, -

р і ш и в :

   Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителькою с.Рубанівка Великолепетинського  району Херсонської області право власності на спадкове будинковолодіння, зокрема:  житловий будинок площею 65,4 м.2, вартістю 11 082 грн.; сарай площею 17,2 м.2, вартістю 1 157 грн.; сарай площею 18,4 м.2, вартістю 900 грн.,  сарай площею 3,5 м.2, вартістю 96 грн. та вбиральню площею 1 м.2, вартістю 210 грн. – загальною інвентаризаційною вартістю 13 445 грн., що  знаходяться в с.Липовиця по  вул.Шевченка, Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя(підпис):

З оригіналом вірно

Голова Рожнятівського районного суду                                                                        ОСОБА_6