Справа № 2-3584/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.,

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначає, що 18.09.2008 року між сторонами даної справи було укладено договір банківського вкладу № 1039/0305829010964001, згідно умов якого відповідач прийняв у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11 732,00 долари США строком на 122 дні з 18.09.2008 року по 17.01.2009 року та зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою відсотків річних у розмірі, визначеному п. 1.2 договору. У передбачений договором строк на вимогу позивача відповідач частково повернув грошові кошти в розмірі 1 462,17 доларів США, у поверненні іншої частини грошових коштів позивачеві було відмовлено. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача часину вкладу в розмірі 10 732,00 дол. США з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, позивач просила стягнути з відповідача 10 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представником позивача було заявлено по зміну позовних вимог, зокрема просила стягнути з відповідача 3 проценти річних від простроченої суми за період з 17.01.2009 року по 23.09.2009 року. Разом з тим, від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми з урахуванням індексу інфляції позивач відмовилась.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2009 року не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.  

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.09.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу № 1039/0305829010964001, згідно умов якого відповідач прийняв у позивача грошові кошти в сумі 11 732,00 дол. США строком на 122 дні з 18.09.2008 року по 17.01.2009 року зі сплатою відсотків на умовах та в порядку, визначеному договором.

Згідно п. 2.4.3 вищевказаного договору, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором.

При цьому, згідно п. 1.1 договору, датою повернення  вкладу є 17.01.2009 року.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, судом встановлено, що після настання дати повернення, сума вкладу була повернута позивачеві частково, а саме, в розмірі 1 000 дол. США /а.с 52/.  Крім того, позивачеві були виплачені відсотки за договором в розмір 462,17 дол. США.

Частина вкладу в розмір 10732,00 дол. США позивачеві повернута не була, що підтверджується випискою по рахунку позивача/а.с. 51/.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Посилання представника відповідача в попередньому судовому засіданні про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року та з 05.08.2009 року по 21.01.2010, і призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми вкладу в розмірі 10 732,00 дол. США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на її користь 3% відсотків річних за затримку виконання зобов’язання, оскільки відповідно до ст. 58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф,  пеня) та інші фінансові (економічні) санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань не нараховуються.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивачки, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навела належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надала докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань вона виходила, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надала доказів, якими це підтверджується.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 18.09.2008 року в розмірі 10 732,00 (десять тисяч сімсот тридцять два) дол. США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави суму у відшкодування судового збору в розмірі 858 (вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 56 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя