Справа № 2-501/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня 2009 року                                                                                                                        м.Тернівка

               Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                             Пономаренко І.П.

при секретарі                                                   Некрасовій А.В.

за участю: позивача                                                           ОСОБА_1

                   представника відповідача                             Ілющенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд,-

                                                                           В С Т А Н О В И В:  

      Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_1  року по ІНФОРМАЦІЯ_2  року позивач знаходився у трудових відносинах з підприємствами ДХК “Павлоградвугілля”. За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він отримав виробничу травму, про що було складено відповідні акти, та   йому був поставлений діагноз забій поперекового та шийного віділів хребта, посттравматичний больовий синдром з порушеннями функції хребта.За висновком МСЕК від 11 вересня 2002 року йому було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % - первинно за виробничу травму та третя група інвалідності. Також на протязі періоду часу після травми згідно висновків МСЕК він визнавався інвалідом другої групи зі стійкою втратою професійної працездатності на 80 %. Внаслідок втрати професійної працездатності позивач вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки: він повністю втратив професійну працездатність, через що вимушений був звільнитися з роботи, та через стан свого здоров»я не міг працевлаштуватися; постійно відчуває біль в хребті та інших частинах тіла; йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; вимушений вживати лікарські препарати та періодично лікуватися;  він втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан, так як позбавлений можливості належним чином забезпечити свою сім»ю, зокрема забезпечити освіту двох своїх неповнолітніх дітей; та інші обставини. Позивач просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на його користь страхову виплату за моральну шкоду, з урахуванням вище наведених ним обставин, у розмірі 62 тис. 500 грн.

      Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

      Представник відповідача позов не визнала, вважаючи, що факт моральної шкоди позивачу не встановлений, так як висновком МСЕК втановлено наявність втрати професійної працездатності, а не спричинення моральної шкоди, а тому вважає, що сума страхової виплати за моральну шкоду не може бути стягнена судом. Також Законом України  від 23 лютого 2007 року “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключено ч. 3 ст. 34 Закону, яка передбачала відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування. Просила в задоволенні позову відмовити.

      Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      В судовому засіданні встановлено, що   ІНФОРМАЦІЯ_1  року по ІНФОРМАЦІЯ_2  року позивач знаходився у трудових відносинах з ВАТ ДХК “Павлоградвугілля” й працював за різним фахом, що підтверджується копією трудової книжки.

      За час роботи на підприємстві в підземних шкідливих умовах, 28 лютого 2002 року, позивач отримав виробничу травму, про що було складено відповідні акти, та йому був поставлений діагноз

забій поперекового та шийного віділів хребта, посттравматичний больовий синдром з порушеннями функції хребта.

      За висновком МСЕК від 11 вересня 2002 року позивачеві було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % - первинно за виробничу травму та третя група інвалідності.      

      Суд вважає, що внаслідок отримання професійного ушкодження здоров»я та втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки як наслідок травми він: повністю втратив професійну працездатність, через що вимушений був звільнитися з роботи, та через стан свого здоров»я не може працевлаштуватися; внаслідок травми пошкодив життєво важливий орган – хребет; постійно відчуває біль в хребті та інших частинах тіла; позбавлений можливості виконувати роботи вдома, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; вимушений вживати лікарські препарати та періодично лікуватися;  він втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан, так як позбавлений можливості належним чином забезпечити свою сім»ю, зокрема забезпечити освіту двох своїх неповнолітніх дітей 1992 та 1994 року народження; та інші обставини.

      Вищевказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють у нього необхідність пристосовуватися та організувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

      У відповідності зі ст. ст. 21 п. “е”, 28 ч.3 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обов`язки відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка входило своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

      В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом. Заперечення відповідача, що не було надано висновок МСЕК про наявність моральної шкоди, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана експертиза могла мати місце без звернення позивача до суду, якщо б позивач у позасудовому порядку звернувся б до відповідача, а в даному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому.

      У відповідності зі ст. 34 пункту 3 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь – яких інших страхових виплат.

      Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

      У відповідності зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

      Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

      Крім того, положенню частини першої статті 58 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 “Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).”

      Відповідно до ст.13 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  в  редакції,  яка   діяла  на  момент  виникнення правовідносин, страховим випадком є

нещасний  випадок  на  виробництві  або  професійне  захворювання,  що  спричинило застрахованому

професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та (або) соціальних послуг.

      Враховуючи ту обставину, що страховий випадок у позивача настав 11.09.2002 року, коли йому було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50 % у зв`язку з травмою, яка сталася 28.02.2002 року, і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що на дані правовідносини поширюється дія норм ст.ст.1, 15, 21, 28, 34 Закону в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, що передбачають обов`язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку, і не може бути поширено дію норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року.

      Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

      З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року “Кечко проти України”, у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

      Мінімальна заробітна плата з 01 липня 2009 року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлена у розмірі 630 грн. У відповідності з вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. йЗ урахуванням того, що позивачеві первинно було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, суд приходить до висновку про те, що необхідно визначити суму страхової виплати за моральну шкоду, спричинену позивачеві в розмірі 17 тис. 500 грн. Висновки МСЕК якими позивачеві було встановлено 80 % втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності суд не приймає до уваги, так як вказане було встановлено після внесення змін в чинне законодавство щодо відшкодування моральної шкоди.  

      Також згідно ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

     На підставі викладеного та керуючись ст.8, 22, 58 Конституції України, ст.ст.21 п.“е”, 28 ч.3, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст.10, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

                     В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка задовольнити частково.

      Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на користь ОСОБА_1  в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 17500 (сімнадцять тис. пятсот) грн.

      В решті позовних вимог відмовити.

      Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на користь УДКУ м. Тернівка ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 23929856, р/р: 31214259700035, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 (одна) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

      Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Тернівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Повний текст рішенням суду виготовлено 12 серпня 2009 року.

Головуючий: