Судове рішення #6105259

                                                                       

Копія

  Справа № 2-А-214/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    27 серпня     2009 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1            до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про бездіяльність та зобов’язання  вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про бездіяльність та зобов’язання  вчинити певні дії,   мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилася  26 жовтня 1955 року. В 1976 році вона  вийшла заміж за   ОСОБА_2, та після шлюбу взяла прізвище чоловіка. В 1995 році  шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу в позивачки залишилося прізвище ОСОБА_2.  Батько позивачки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був пенсіонером, ветераном праці, інвалідом ВВВ 1 групи. 28 грудня 2005 року рішенням комісії  з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною йому була призначена пенсія за особливі заслуги  перед Україною за віком. ОСОБА_3 отримував пенсію в розмірі 1418 гривен 95 коп. В 1993 році   ОСОБА_1, була звільнена з роботи за скороченням штату. Працевлаштуватися вона  не мала можливості, оскільки постійно здійснювала догляд за хворим батьком та знаходилася на його утриманні,   так як своїх доходів не мала. 23 травня 2005 року батькові  була встановлена, безстроково,      1 група інвалідності. Також за висновком МСЕК про умови та характер праці, він потребував  постійного стороннього догляду. З 27.07.1988 року позивачка постійно  мешкала з батьком та здійснювала за ним догляд. З 18.07.2007 року по 03.11.2008 рік, позивачка перебувала на обліку в Березівському управлінні праці та соціального захисту населення  та отримувала компенсацію за надання соціальних послуг , інваліду 1 групи ОСОБА_3  03 листопада 2008 року ОСОБА_3 помер.  Оскільки позивачка  з 1998 року постійно здійснювала догляд за  хворим батьком і не працювала, інших ;джерел доходів не мала та знаходилася на його повному утриманні, вона вважає, що має право на  встановлення пенсії по втраті годувальника. Вона неодноразово усно та письмово зверталася до відповідача з проханням    призначити її пенсію по втраті годувальника, однак в цьому її було відмовлено, у зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду та просить  зобов’язати Управління Пенсійного фонду Суворовського району міста Одеси призначити її пенсію по втраті годувальника з моменту її звернення до відповідача, тобто з 14.01.2009 року.  

Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини,  вислухав думку позивачки, що наполягала на задоволенні позову, думку  представника відповідача, що заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що діючим законодавством не передбачено встановлення  такого виду пенсій для такої категорії громадян, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

 ОСОБА_4 народилася 26 жовтня 1955 року в місті Одесі, її батьками є  ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

а.с.9

28 лютого 1955 року, Ленінським Відділом ЗАГС було зареєстровано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2, актовий запис № 222. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини та чоловіка зазначено – ОСОБА_2.

а.с.10

02 серпня 1995 року,  Відділом РАГС виконкому Суворовської райради народних депутатів міста Одеси було зареєстровано розірвання шлюбу між  ОСОБА_4 та ОСОБА_2, актовий запис № 651. Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини та чоловіка зазначено – ОСОБА_2.

а.с.11

Згідно з витягом із протоколу № 131 засідання Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській Облдержадміністрації від 28 грудня 2005 року,  ОСОБА_3 з 26.12.2005 року встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною.

а.с.17

ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

а.с.15

 ОСОБА_3 є Ветераном праці  та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів праці.

а.с.16

У  відповідності з  витягом із акту огляду  у  МСЕК №019041 від 25.05.2009 року, ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи безстроково та потребує стороннього догляду.

а.с.14

ОСОБА_1 перебувала на обліку в Березівському управлінні праці та соціального  захисту населення з 18.07.2007 року по 03.11.2008 рік та отримувала компенсацію за надання соціальних послуг відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року за інвалідом 1 групи ОСОБА_3.

а.с.6

У відповідністю з довідкою Поліклініки № 29, ОСОБА_3 за станом свого здоров'я потребує  постійного стороннього догляду.

а.с.18

03 листопада 2008 року, ОСОБА_3 помер, про що Першим Суворовським Відділом РАГС Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1655.

а.с.13

Згідно зі ст..36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, — незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2. Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

3. До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

У відповідності зі ст..1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,   непрацездатні громадяни це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Згідно  зі ст. 38 „Про пенсійне забезпечення” , ч лени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

        З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що позивачка є дійсно донькою померлого ОСОБА_3  та  здійснювала за ним догляд. Однак ОСОБА_1 не є непрацездатною, оскільки   вона не досягла  пенсійного віку, не  визнана інвалідом, тому  вона не має право на отримання пенсії  по втраті годувальника .

Керуючись ст.ст.2,7,8,9,11,71,77,86,158-163,167    КАС України,  ст..36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд  , -

П О С Т А Н О В И В :

В позові  ОСОБА_1            до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про бездіяльність та зобов’язання  вчинити певні дії  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до    Одеського адміністративного апеляційного суду через суд  Суворовського районну  м. Одеси шляхом подачі в 10 денний строк  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186  Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст Постанови виготовлено 27.08.2009 року

Суддя: /підпис/

Вірно:                

          Суддя:

          Секретар:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація