Копія

        Справа №2-  11 /2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

«02» липня 2009 року Лисянський районний суд  в складі:

головуючої –судді:   Борисенка П.І.

при секретарі   : Сіденко Н.П.

з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод к користуванні квартирою,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право на користування квартирою №56 по вул. Кірова 1 в смт. Лисянка в зв’язку з тим, що не проживає в ній понад шість місяців, а саме з 18 липня 2007 року по січень 2008 року.

ОСОБА_4 звернувся в суд з зустрічним позовом про вселення, вказуючи на те, що ОСОБА_3 постійно створює перешкоди йому в користуванні квартирою та нестерпні умови проживання, але оскільки він іншого житла він не має то просить суд вселити його в спірну квартиру, так –як права на неї він вважає, що не втратив.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник первісний позов підтримали, проти задоволення зустрічного заперечували мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 після вселення 18 липня 2007 року не проживав в квартирі, а тому втратив на неї право. При цьому. ОСОБА_3 не заперечує того факту, що ОСОБА_4 періодично появлявся в квартирі поки вона не змінила замки.

ОСОБА_4 проти задоволення первісного позову заперечує, а зустрічний позов просить задоволити вказуючи на те, що відповідачка чинить йому постійно перешкоди в користуванні квартирою, а в період з липня 2007 року по січень 2008 року він був і проживав в квартирі, але в період з липня по вересень 2007 року від’їжджав до матері в Кіровоградську область в період відпустки, а тому був відсутній в квартирі з поважних причин, що не позбавляє його права на її користування.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення а в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити виходячи з наступного.

29 грудня 1982 року ОСОБА_4 отримав ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1.  Право на вселення в дану квартиру як член сім»ї отримала і ОСОБА_3 в якості його дружини.

В квітні 1990 року шлюб між сторонами розірвано. З того часу ОСОБА_3 неодноразово, а саме 1992, 2007 роках зверталася до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право на користування квартирою, але згідно ухвали Жашківського районного суду від позову відмовилась, а згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2007 року в задоволенні її позову було відмовлено.

Згідно довідок Лисянського комунального підприємства «Благоустрій», «Водоканал», заяви ОСОБА_3 про призначення субсидії від 26.11.2004 року між сторонами розділено особі рахунки та укладено окремі договори на комунальні послуги по обслуговуванню квартири, сторони вважають себе співвласниками даної квартири. Заборгованості за комунальні послуги ОСОБА_4 не має,  в квартирі зареєстрований, на дану адресу на своє ім»я передплатив місцеву газету.

Згідно довідки Вільшанської сільської ради Кіровоградської області, в ОСОБА_4 проживають в смт. Вільшанка його батько і мати і в зв’язку з похилим віком та станом здоров»я потребують постійної допомоги.

Наказом № 12 від 26 липня 2007 року ОСОБА_4 було надано чергову відпустку на терміном з 26 липня 2007 року по 09 вересня 2007 року. Згідно наданих письмових доказів ОСОБА_4, а саме чеків на придбання бензину та ліків у м. Вільшанка, підтверджується, що останній від’їжджав до Кіровоградської області до своїх батьків. Такі поїздки він здійснює досить часто, оскілки батьки потребують допомоги.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що на прохання ОСОБА_3 склали акти про відсутність ОСОБА_4 в спірні квартирі, і на момент складання цих актів, ОСОБА_4 в квартирі не було і вони йог  не бачили, а за період часу з липня 2007 року по січень 2009 року він заходив лише кілька разів до квартири вдень.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пояснили, що неодноразово в восени 2007 року  та взимку 2008 року бачили ОСОБА_4 в квартирі, він говорив, що буде проводити в ній ремонт, в його квартирі вони також бачили особисті речі ОСОБА_4 на окремому ліжку. В лютому 2008 року його дружина змінила замки в квартирі в він не може до неї потрапити.

Згідно заяви ОСОБА_3 до Лисянського РВ УМВС остання вказує на те, що ОСОБА_4 після отримання рішення суду про його вселення, почав приходити до квартири в обід і ввечері та наполягати, щоб вона заплатила йому кошти за половину квартири та погрожує їй. З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що остання  стверджує, що ОСОБА_4 постійно приходить в квартиру і вимагає сплатити кошти за пів квартири, але вона з ним судиться і коштів не має.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.02.2008 року, ОСОБА_3 18.02.2009 року змінила замки у квартирі №56 по вул.. Кірова в смт. Лисянка і ОСОБА_4 не може потрапити в квартиру. Ця обставина також стверджується актами та показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11

З наявних у справі доказів вбачається, що сторони фактично добровільно розділили квартиру, є окремими її квартиронаймачами, між ними укладено окремі договори на комунальні послуги, які ними сплачуються. Власник квартири не заперечує проти проживання у даній квартирі як позивача так і відповідача.

Крім цього, ОСОБА_3 не довела факту відсутності ОСОБА_4 в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин. Висновки наданих нею актів, спростовуються наявними у справі іншими актами, в яких стверджується протилежне, а крім цього ОСОБА_4 виїзджав за межі області для допомоги батькам. Той факт, що ОСОБА_4 з’являвся  неодноразово в квартирі не заперечує і сама ОСОБА_3

Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР, якщо наймач або члени його сім»ї були тимчасово відсутні без поважних причин понад шість місяців, вони можуть бути визнані такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладених обставин, підстав для задоволення позову ОСОБА_3 суд не вбачає, а позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 64, 65, 71, 72 ЖК УРСР, ст. 16 ЦК України ст.ст. 2, 3, 6. 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_3 відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.  Вселити ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.

Зобовязати ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні  квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_4.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження .

Головуючий –підпис

Копія вірна.

Суддя Лисянського

районного суду     П.І. Борисенко