Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17
Справа №2- 10423/ 10 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 р Рівненський міський суд
в особі : судді Олексюк Г.Є.
при секретарі Юхимчук О.Л.
з участю представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виселення та зняття з реєстрації. -
встановив:
Позивачі, звернувшись до Рівненського міського суду з позовом, просять виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення і зняти його з реєстраційного обліку з вказаної квартири.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, суду показав, що 30 грудня 2005 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з донькою сторін ОСОБА_6 їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_2. Відповідач проживав в спірній квартирі періодично, то приходив то уходив з неї.
23 січня 2008 року ОСОБА_6 померла. Рішенням Рівненського міського суду від 14 липня 2009 року, залишеного без змін ухвалами Апеляційного суду Рівненської області та Верховного суду України ОСОБА_3 був усунутий від права на спадкування після її смерті.
В даний час спадкоємцями померлої ОСОБА_6В є її батьки ОСОБА_4, ОСОБА_2 та онука ОСОБА_5 Проживаючи в спірній квартирі, відповідач не пускає туди власників, не сплачує комунальних платежів.
Позивачі категорично проти проживання відповідача у даній квартирі. Сам ОСОБА_4 ніякої згоди відповідачу на проживання в квартирі після смерті дочки не надавав, з ним ні про що ні домовлявся. Оскільки ОСОБА_3 має у мсті Рівне родичів, має інше місце проживання, просить виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення і зняти його з реєстраційного обліку з вказаної квартири.
Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала по аналогічним підставам. Суду пояснила, що після смерті доньки вона успадкувала частину квартири АДРЕСА_3. Згоди на те, щоб там проживав відповідач, вона не давала і не бажає, щоб він там проживав. Також не давав ніякої згоди на проживання в квартирі її чоловік ОСОБА_7 Відповідач не оплачує комунальних послуг, перебуваючи у нетверезому стані, влаштовує з ними сварки, не пускає їх в квартиру.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання надала телеграму, відповідно до якої просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримана.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, суду показав, що в спірну квартиру він поселився ще в 1991 році, а 27 липня 2004 року був зареєстрований у квартирі. 30 грудня 2005 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 Проживав він в квартирі в якості члена сім»ї ОСОБА_6.
23 січня 2008 року його дружина померла. Про те. що він усунутий від права на спадкування йому відомо, проте невідомо, що новими співласниками квартири є позивачі. З ОСОБА_4 у нього була домовленість, що він залишиться проживати в спірній квартирі. Оскільки він не має в місті Рівне іншого житла, просить в задоволенні позов відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що в спірній квартирі відповідач був зареєстрований з 27 липня 2004 року, а 30 грудня 2005 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6В і проживав в квартирі до її смерті \а.с. 23-24\. 23 січня 2008 року ОСОБА_6 /Стасюк А.В.\. померла. ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_4 /а.с.10\
Рішенням Рівненського міського суду від 14 липня 2009 року, залишеного без змін ухвалами Апеляційного суду Рівненської області від 02 жовтня 2009 року та Верховного суду України від 21 квітня 2010 року ОСОБА_3 був усунутий від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 /Стасюк \А.В.\а.с. 5-9/.
В даний час на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємцями майна померлої є її батьки ОСОБА_4, ОСОБА_2 та онука ОСОБА_5 кожному з яких належить відповідно 1 /12 та 1\4 частина спірної квартири. \а.с. 11-22\
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України , які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом
Відповідно до ч. 1. ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
У зв'язку із смертю ОСОБА_3 \ХолкіноїА.В. її право власності на квартиру припинилося відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України.
Згідно із ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном..
Судом встановлено, що відповідач проживає в спірній квартирі з дозволу попередньою власника. Договір про користування квартирою між позивачами та відповідачем не укладався. Відповідач до нових членів сім»ї власника житла не належить.
За таких обставин , припинення права власності \Холкіної \ ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_4 за відсутності відповідного договору з новим власником за змістом ст.ст. 383, 405 ЦК України та ст.ст. 150, 156 ЖК України припиняє й право членів її сім'ї на користування цим житлом.
Посилання відповідача в своїх заперечення на його право на користування житлом на підставі ст.. 156 ЖК України суд до уваги не бере, адже частина 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Таким чином, відповідач підлягає виселенню із спірної квартири АДРЕСА_5 б без надання іншого житлового приміщення.
Підлягають і до задоволення позовні вимоги про зняття відповідача ОСОБА_3 з реєстраційного обліку з вказаного житлового приміщення, адже частиною 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Пільг відповідача по оплаті судового збору не встановлено. А відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір/державне мито/ в розмірі 8 грн. 50 коп.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 346, 383, 391, ч. 1 ст. 405 ЦК України та ст. 150, 156 ЖК, керуючись ст.ст. 10,15,60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_2
Григорівни, ОСОБА_5 задоволити .
Виселити ОСОБА_3 з квартири № 111 по вул.. ОСОБА_9, 1б без надання іншого житлового приміщення і зняти його з реєстраційного обліку з вказаної квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_2 .ОСОБА_5 сплачені ними витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.Є. Олексюк