ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

 

 

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ПОСТАНОВА

 

16 вересня 2009 року	Справа № 2а-3880/09/0870
(12 год. 40 хв.)	м. Запоріжжя

                               

    Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Міроновій К.В.,

за участю:

 

представника позивача: Харламової О.О.;

представника відповідача: ОСОБА_1.,

 

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:	Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до:	товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»
про:	стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

 

02.07.2009 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 131 366,08 гривень.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 06.08.2009.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та обґрунтовував їх тим, що всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон) відповідачем не була сплачена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Відповідач до попереднього судового засідання надав суду письмові заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що відповідно до чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок створити робочі місця для працевлаштування інвалідів, а обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на органи державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Як зазначає відповідач, у 2008 році інваліди за працевлаштуванням до відповідача не зверталися, Орджонікідзевським районним центром зайнятості у м. Запоріжжя інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися.

З цих підстав, відповідач вважає, що винні дії чи бездіяльність з його боку, які призвели до порушення вимог Закону відсутні, а отже - відсутні підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 06.08.2009 судом було закінчено підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду на 01.09.2009.

В судове засідання 01.09.2009 представником відповідача до суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання.

Представник позивача проти даного клопотання не заперечив.

За наслідком розгляду зазначеного клопотання  суд вирішив розгляд справи відкласти на 16.09.2009.

Відповідачем суду були надані додаткові письмові пояснення та докази на їх підтвердження, а саме копії штатного розпису відповідача станом на 01.01.2008, листа Орджонікідзевського районного центру зайнятості у м. Запоріжжя № 1639 від 21.08.2009, копії оголошень про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у газетах «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, а відповідач проти позову заперечив.

В судовому засіданні 16.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

 

ВСТАНОВИВ:

 

    Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ річна-поштова, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 (далі - Звіт), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2008 рік - 661 особа.

    Частиною першою ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

    Отже, середньооблікова кількість інвалідів відповідно до нормативу, встановленого      ч. 1 ст. 19 Закону, у відповідача повинна складати 26 осіб. Згідно відомостей, наданих відповідачем у Звіті, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2008 році, - 18 осіб.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Вирішуючи питання про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

    Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

    За правилами ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не  супроводжується його обов'язком підбирати інвалідів на створені робочі місця. Обов'язок з пошуку робочих місць для інвалідів покладено як на державну службу зайнятості, так і на самих інвалідів, а обов'язком роботодавця є вже безпосереднє працевлаштування інваліда на спеціально створене робоче місце, тобто укладення з ним трудового договору.

В свою чергу, обов'язок державних органів щодо організації працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання, передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідач надав суду докази інформування ним органів працевлаштування про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а саме звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН від 10.01.2008, 10.02.2008, 19.02.2008, 11.03.2008, 07.04.2008, 07.05.2008, 10.06.2008, 07.07.2008, 07.08.2008, 05.09.2008, 08.10.2008, 10.11.2008, 05.12.2008, 30.12.2008.

    Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» у рядку «01» відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №  286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №  1442/11722 (далі - Інструкція зі статистики).  У рядку «02» відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

    Згідно з пп. 3.2.5 Інструкції зі статистики  середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

    Пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Листом Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 21.08.2009 № 1639 підтверджується отримання цим центром у 2008 році звітів форми № 3-ПН та наявність у відповідача у січні 2008 року - 7 вакансій для працевлаштування інвалідів, в лютому - 14 вакансій, в березні - 8 вакансій, в квітні - 6 вакансій, в травні - 5 вакансій, в червні - 6 вакансій, в липні - 8 вакансій, в серпні - 8 вакансій, у вересні - 9 вакансій, у жовтні - 5 вакансій, у листопаді - 4 вакансій, у грудні - 6 вакансій.

Отже, за умов належного виконання центром зайнятості обов'язків щодо організації працевлаштування інвалідів, беручи до розрахунку наявність у кожному місяці відповідної кількості вакансій для інвалідів, можна зробити наступний розрахунок середньооблікової кількості вакансій для інвалідів у відповідача у 2008 році: 7 + 14 + 8 + 6 + 5 + 6 + 8 + 8 + 9 + 5 + 4 + 6 = 86/12 = 7,166 = 7.

З урахуванням того, що середньооблікова кількість працюючих у відповідача інвалідів у 2008 році склала 18 осіб та наявність протягом 2008 року тієї кількості вакансій для інвалідів, яка була у відповідача, судом встановлено, що середньооблікова кількість місць для працевлаштування інвалідів у відповідача у 2008 році становила 25 місць, що на 1 робоче місце менше, ніж 4 відсотки середньооблікової кількості працівників у відповідача у 2008 році.

Проте, суд також приймає до уваги наступне.

Відповідачем у 2008 році самостійно розміщувалися оголошення з пропозицією працевлаштування інвалідів у друкованих засобах масової інформації - газетах «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2»

Листом Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 24.02.2009 № 555 підтверджується, що центром зайнятості інваліди на працевлаштування до відповідача не направлялись, у зв'язку зі станом здоров'я та протипоказаннями до фізичних та емоційних навантажень.

Враховуючи те, що середньооблікова кількість фактично працюючих у відповідача інвалідів складала 18 осіб, наявність протягом 2008 року 7 вакантних місць для працевлаштування інвалідів, та вжиті відповідачем на протязі 2008 року заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку що невиконання відповідачем нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у середньому на 1 робоче місце не можна вважати порушенням вимог ст. 19 Закону.

Невиконання центром зайнятості його обов'язків з працевлаштування інвалідів зводить заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів до формальності, яка не сприяє реальному соціальному захисту осіб даної категорії, а тому наявність у відповідача в 2008 році у середньому семи замість восьми вакансій для працевлаштування інвалідів не доводить його вини у не створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду жодних доказів того, що відповідач відмовляв у працевлаштуванні інвалідам, які направлялись до нього центром зайнятості або влаштовувались на роботу самостійно.

Таким чином, відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення реалізації прав інвалідів на працевлаштування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вина відповідача не була доведена, а тому підстави для притягнення його до господарсько-правової відповідальності відсутні, у зв'язку з чим, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році відмовити.

 

    Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

 

Суддя                  О.В. Прудивус

 

 

Постанова у повному обсязі складена 21 вересня 2009 року