Справа № 2-234

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2009 року                                 Замостянський районний суд м. Вінниці

                                        в складі: головуючого – судді Ковальської І.А.,

                                                        при секретарі Мантак О.Л.,

за участю адвоката ОСОБА_1.,

 позивача-відповідача ОСОБА_2..

відповідача-позивача ОСОБА_3

представника відповідача-позивача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту володіння, користування та розпорядження будинковолодінням, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та встановлення факту фактичного прийняття спадщини, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту володіння, користування та розпорядження будинковолодінням, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він проживав із ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах з 1980 року, а з 16 листопада 2005 року в зареєстрованому шлюбі до дня смерті дружини ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вони постійно проживали в будинковолодінні батьків дружини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, по вул. АДРЕСА_1, яке раніше відносилось до с. Тяжилів (Стадницька сільська рада Вінницького району), що підтверджується рішеннями Вінницької міської ради № 363 від 30.05.1968 року „Про прийняття соціально-культурних, побутових і торговельних установ колишніх сіл Сабарова, Тяжилова і частини Вінницьких Хуторів в адміністративне підпорядкування міськвиконкому" і № 909 від 07.12.1973 року „Про створення комісії по розгляду матеріалів по обміру земель в межах м. Вінниці" і довідкою КП ВООБТІ №13142 від 08.11.2006 року.

Дане будинковолодіння складається з будинку «А» з двома окремими входами та господарськими будівлями і спорудами, тому в одній половині будинку проживали батьки, а в іншій він з дружиною. При житті батьки дружини на вказане будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1 правоустановчі документи повністю на своє ім'я не оформили. Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 зі змінами від 25.05.1998 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд може встановити факт володіння нерухомістю на праві власності, якщо свідоцтво про право власності не може бути видано особі, яка володіла цим будинком. Тому підлягає встановленню в судовому порядку факт користування, володіння і розпорядження житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами по вул. АДРЕСА_1 на праві власності подружжям ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по 1/2   в рівних частинах.

Встановлення факту володіння, користування і розпорядження вказаним будинком  позивачу необхідно для того, щоб захистити своє право власності в порядку спадкування за заповітом. Даний факт підтверджується технічним паспортом, домовою книгою, довідками, рішеннями міськвиконкому з яких вбачається, що ОСОБА_6 і             ОСОБА_7 по день смерті постійно проживали і володіли даним будинковолодінням на праві власності. ОСОБА_7 померла 19 травня 2001 року. З дня смерті              ОСОБА_7  відкрилася спадщина на 1/2   частину будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є чоловік ОСОБА_6 і дві доньки ОСОБА_5 (дружина позивача) та ОСОБА_3. Ніхто із вказаних спадкоємців першої черги до нотконтори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звернувся. Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли тільки донька ОСОБА_5 і чоловік ОСОБА_6 шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця. Відповідач ОСОБА_3. спадщину після смерті матері не прийняла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько ОСОБА_6 З дня його смерті відкрилась спадщина на належні йому ? частина будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги належного ОСОБА_6 майна являються доньки - ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Спадщину прийняли обидві спадкоємиці. ОСОБА_5 в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, так як постійно проживала із спадкодавцем до дня відкриття спадщини; ОСОБА_3. шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотконтори. Прийнята спадщина ніким із спадкоємців не була оформлена, так як і правоустановчі документи на спадковий будинок на ім'я ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла дружина позивача ОСОБА_5 і відкрилася спадщина на належні їй 5/8 частин будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. При житті ОСОБА_5 зробила заповіт належного їй майна на його ім'я. Із-за неоформлення спадщини при житті дружиною ОСОБА_5 після смерті її   нотаріусом рекомендовано звернутися до суду. Тому він просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/8 частин будинку з господарськими будівлями по вул. АДРЕСА_1.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_3. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2. про визнання права власності на нерухоме майно та встановлення факту фактичного прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивовані тим, що її батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу ними було придбане будинковолодіння, що знаходиться на вулиці АДРЕСА_1.

Через деякий час, будинок на який видавалося відповідне свідоцтво на ім'я ОСОБА_6 було знесено самим власником та на його місці побудовано новий будинок, в якому ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 проживали до дня своєї смерті. Правовстановлюючих документів на новий будинок не було, і відповідно він вважається самовільно збудованим. Від шлюбу, подружжя ОСОБА_7 мало двох дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_7 в 2001 році, її чоловік, ОСОБА_6, фактично успадкував частину будинковолодіння, яка належала ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки постійно проживав разом зі своєю дружиною до дня її смерті, хоча за свідоцтвом про право на спадщину не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 спадщину не прийняв, оскільки не мав на те будь-яких законних підстав, проте він продовжує самочинно користуватися вказаним житловим будинком. В даному випадку необхідно встановити факт фактичного прийняття ОСОБА_6 спадщини (1/2 частини будинковолодіння по вулиці АДРЕСА_1 в м. Вінниці) після смерті його дружини ОСОБА_7 Встановлення даного факту, що має юридичне значення, є необхідне для того, щоб визначити подальшу правову долю вказаного спірного майна.

Після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року відкрилася спадщина на вказане будинковолодіння, оскільки ОСОБА_6 був одноособовим власником вказаного майна після смерті своєї дружини ОСОБА_7 В зв'язку зі смертю її батька, ОСОБА_6 та відкриттям спадщини вона звернулася у встановлений законом шестимісячний строк до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги. Її сестра, ОСОБА_5 до нотаріальної контори з такою заявою не з'являлася, з батьком разом не проживала, а тому не прийняла спадщину як спадкоємець першої черги. Після чого, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла. Вона та її чоловік постійно доглядали батьків, піклувалися про них до дня смерті.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги в повному об’ємі та просив встановити факт володіння, користування і розпорядження на праві власності будинком по вул. АДРЕСА_1 (63 )в м. Вінниці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Встановити факт володіння, користування і розпорядження на праві власності 5/8 частинами будинку по вул. АДРЕСА_1 (63) в м. Вінниці ОСОБА_5 після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/8 частин вказаного будинку. Проти позову ОСОБА_3. заперечив.

Представник відповідки-позивачки ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги ОСОБА_3. та просив суд винести рішення, яким встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_6 ? частини будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1 в м. Вінниці, яка належала його дружині ОСОБА_7, як частка в спільному сумісному майні подружжя та після її смерті успадкувалася за законом та визнати ОСОБА_3. власником спадкового майна та факт фактичного прийняття спадщини. Проти позову ОСОБА_2. заперечив.

Фактично судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7. перебуваючи у зареєстрованому шлюбі придбали будинковолодіння, що знаходиться на вулиці АДРЕСА_1 в м. Вінниці, що підтверджується свідоцтвом № 3423 від 01.04.1969 року на право особистої власності на будівлю. Через деякий час вказаний будинок було знесено самим власником ОСОБА_6, а на його місці побудовано новий будинок, в якому             ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 проживали до дня своєї смерті. Правовстановлюючих документів на новий будинок не було, і відповідно він вважається самовільно збудованим.

Відповідно до довідки ВООБТІ будинок по АДРЕСА_1 в м. Вінниці є самовільно збудованим, а тому видача правовстановлюючого документа на даний будинок є неможливою та незаконною.

Від шлюбу, подружжя ОСОБА_7 мало двох дітей: ОСОБА_5 та                ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх доньки не успадкували будинковолодіння по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, яка ще при житті зробила заповіт належного їй майна на ім’я свого чоловіка ОСОБА_2.

Встановити факт володіння, користування і розпорядження на праві власності бдинковолодінням по вул. АДРЕСА_1 в м. Вінниці та фактичне прийняття спадщини сторонами по справі неможливо, оскільки відсутнє спадкове майно, будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1 в м. Вінниці самовільно збудоване, в експлуатацію не прийняте.    

 Даючи оцінку всім доказам, зібраним по справі, суд прийшов до висновку, що позови необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, так як позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 316-319, 325, 328, 376, 379, 380 ЦК України, суд –

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту володіння, користування та розпорядження будинковолодінням, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та встановлення факту фактичного прийняття спадщини – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня після його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: