Справа № 2-1850

  2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року                                  Замостянський районний суд м. Вінниці

        в складі : головуючого -  судді Ковальської І.А.,

                              при секретарі Мантак О.Л.,

      за участю адвоката ОСОБА_2

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Головатюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що з 21 грудня 2004 року він працював головним юрисконсультом Вінницької філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Хрещатик” . 23 лютого 2009 року його звільнили з роботи у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає звільнення незаконним з наступних підстав. У відповідності зі ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних  умовах  продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим  безперервним  стажем  роботи  на даному підприємстві, в установі, організації.

Позивач займав посаду головного юрисконсульта філії, а інший юрисконсульт який залишився працювати та якому він передав документи, займає посаду головного юрисконсульта сектору по роботі з цінними паперами. Тобто, порівняно з іншим юрисконсультом, який залишився працювати у філії, позивач мав більший обсяг роботи та більш високу продуктивність праці.

На день пред’явлення позову до суду він перебував у вимушеному прогулі з 24 лютого 2009 року по 05 березня 2009 року. За цей час відповідач зобов’язаний виплатити на його користь заробітну плату в сумі 1034,32 грн.

24 лютого 2009 року він звернувся з заявою до відповідача про повернення йому належно оформленої трудової книжки та видачу копії наказу про звільнення, проте трудову книжку та копію наказу йому не видали, аргументуючи відмову тим, що  перед ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» в нього існують кредитні зобов’язання і поки він їх не виконає в повному обсязі документи йому не видадуть. Своїми діями відповідач позбавив його права на звернення до Державної служби зайнятості для отримання виплат по безробіттю та подальшого пошуку іншої роботи.

Позивач вважає, що йому також завдано моральну шкоду, у зв’язку з незаконним звільненням з роботи, що потягло за собою позбавлення спокою, порушило його нормальний уклад життя. Такі неправомірні дії відповідача завдали йому моральної шкоди, яку він оцінив в 15 000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив та збільшив позовні вимоги та просив, п оновити його на роботі головним юрисконсультом Вінницької філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Хрещатик”; стягнути з ВАТ КБ „Хрещатик” на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 23 918,65 грн.;  стягнути з відповідача на його користь 15 000 грн. як відшкодування моральної шкоди; витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000 грн.; витрати на оплату за медичні послуги в розмірі 525 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що звільнення позивача проводилось у виключній відповідності з чинним законодавством в зв’язку з чим просила суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

На момент звільнення позивач займав посаду головного юрисконсульта філії, і його безперервний стаж роботи в Вінницькій філії ВАТ КБ "Хрещатик" становив більш ніж 4 роки, тоді як особа, яку залишили при скороченні, займала посаду лише головного юрисконсульта сектору по роботі з цінними паперами і її безперервний стаж роботи  у Вінницькій філії ВАТ КБ "Хрещатик" становив у два рази менше ніж у позивача.

Виходячи з цього, позивач мав переважне право на залишення на роботі, однак при звільненні відповідач цього до уваги не взяв, чим порушив вимогу ст. 42 КЗпП України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі незаконного звільнення з роботи, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У зв’язку з незаконним звільненням позивач перебуває у вимушеному прогулі з 24 лютого 2009 року. Станом на 27 серпня 2009 року відповідач зобов’язаний виплатити на його користь заробітну плату в сумі 23 918,65 гривень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» – згідно зі ст. 235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці, що перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Так, згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Днем звільнення позивача є 23 лютого 2009 року. 24 лютого 2009 року він звернувся з заявою до відповідача про повернення йому належно оформленої трудової книжки та видачу копії наказу про звільнення, проте його звернення було проігноровано відповідачем, а його трудову книжку та копію наказу про звільнення не віддавали до 19 березня 2009 року.

Суд вважає, що внаслідок грубого порушення відповідачем трудового законодавства, йому була завдана моральна шкода, однак на думку суду позов в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 2000 грн. з урахуванням перенесених позивачем моральних страждань.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, оскільки позивач був звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК, ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, ст. 237-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 23918 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Хрещатик» судовий збір на користь держави в сумі 269 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний центр” в розмірі 120 гривень.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: