-1- № 2 –а-551/09 г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ .
29 вересня 2009 р. Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Дрюка П.М.
при секретарі: Григораш В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за період з 2002 -2008 роки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 категорію.
Згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» органами соціального захисту населення за місцем проживання громадян виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Але в порушення вимого вказаних законів відповідач відмовив йому у нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2002 - 2008 роки у сумі 9583 грн. 30 коп. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2002 – 2008 роки у сумі 9583 грн. 30 коп.
Позивач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без його участі.
Відповідач в судове засіданні не з’явився, надав суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без його участі, надав суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнає і зазначає, що згідно ст. 62 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосування цього закону проводиться у порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами влади . Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі становить 21 грн. 50 коп. Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений 90 грн. Виходячи із вимог вказаних постанов позивачеві була нарахована і виплачена щорічна допомога у 2004 році- 26,70 грн.,2005-2008 роки по 100 грн. У 2002-2003 роках та у 2009 році позивачеві щорічна допомога на оздоровлення не виплачувалася. Тому просить суд в задоволенні його позовних вимог відмовити. Крім того, позивачем пропущено строк за зверненням до суду за захистом порушено права за період з 2004 – 2007 роки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
-2-
Із копії посвідчення серії А № 032964 вбачається, що позивач визнаний особою категорії 2, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» органами соціального захисту населення за місцем проживання громадян- учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Суд вважає, що при нарахуванні щорічної одноразової допомогина оздоровлення відповідачеві необхідно було застосовувати ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи те,що постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є ппідзаконним нормативно-правовим актом,а у випадку винекнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами закону,застосуванню підлягають положення останнього.
Позивач , як участник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС другої категорії категорії, перебуває на обліку в управлінні як особа, яка постраждала , користується пільгами, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 48 вказаного Закону передбачена щорічна допомога на оздоровлення, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати. Нормами спеціального Закону визначений розмір щорічного допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Фактично відповідачем позивачеві виплачена щорічна допомога на оздоровленні:
За 2002 рік – не виплачувалася;
За 2003 рік- не виплачувалася;
За 2004 рік- 26,70 грн.( 30.12.2004);
За 2005 рік- 100 грн.( 19.10.2005);
За 2007 рік – 100 грн.(28.09.2007);
За 2008 рік – 100 грн.(31.07.2008).
Таким чином суд вважає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, а не Постанови Кабінету міністрів України.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоотримана сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, а саме:
За 2003 рік- 205 грн .( розмір мінімальної заробітної плати) х 5 =1025,99 грн.
За 2004 рік – 237 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 30.12.2004 р..) х 5 - 26 грн.70 коп.( фактично виплачена сума допомоги ) = 1158,30 грн.
За 2005 рік – 332 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 19.10.2005 р..) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )=1560 грн.
За 2007 рік – 440 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 28.09.2007 р..) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )= 2100 грн.
За 2008 рік – 545 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 31.07.2008р.) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )= 2625 грн.
Всього – 8469,29 грн.
Вимоги позивача про перерахування та стягнення на його користь недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2002, 2006 роки не можуть бути задоволені так як зміни до Законів України «Про державний бюджет України на 2002 , 2006 роки» не були визнані Конституційним судом неконституційними.
-3-
На підставі викладеного та ст. 22 Конституції України, Закону України, « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст..158, 163,167 КАС України суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 – 8469 грн. 29 коп., суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, а в іншій частині вимог відмовити.
Заява на апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви на апеляційне оскарження постанови суду.
Суддя Дрюк П.М.