Ухвала іменем україни 19 грудня 2016року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіМіщенка С.М.,

суддівЗубара В.В. та Матієк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 3 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 3 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 не погоджується з постановленими щодо нього судовими рішеннями, порушує питання про їх перевірку у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та частин 3, 5 зазначеної статті.

Згідно зі ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте наведених положень процесуального закону засуджений належним чином не виконав.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:

1) істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України);

Справа № 5-8409 ск 16 Доповідач у касаційній інстанції: Міщенко С.М.Категорія: ч. 1 ст. 429 КПК

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України);

3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Проте, посилаючись у касаційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права, засуджений не вказав у чому конкретно, відповідно до змісту статей 412 - 414 КПК України, полягають такі порушення при розгляді кримінального провадження щодо нього судами першої й апеляційної інстанцій та належним чином не обґрунтував своїх доводів у цій частині.

Засуджений також не вказав у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість вироку й ухвали з огляду на положення частин 2, 3 ст. 370 КПК України.

Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це у касаційній скарзі. Однак засуджений не висловив своєї думки з цього приводу.

Крім того, всупереч ч. 5 ст. 427 КПК України, до скарги не додано завіреної належним чином копії вироку Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 3 червня 2016 року, на який у своїй касаційній скарзі посилається засуджений, як це передбачено п. 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків (при повторному зверненні засудженим має бути підтверджено, що встановлений ухвалою суду строк не пропущено).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог цю скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Міщенко С.М. ЗубарВ.В. Матієк Т.В.