справа № 2-3271/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2009 р. Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Бойка В.М.

при секретарі Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави, в особі ВАТ «Ощадбанк» в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Вінницького району Вінницької області звернувся в суд в інтересах держави, в особі ВАТ «Ощадбанк» в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позов мотивовано тим, що на виконання доручення Президента України від 19.07.2005 року № 1-1/690 та доручення Прем’єр – міністра України від 25.07.2005 року № 37053/1/1-05 стосовно вжиття в установленому порядку заходів СБУ, органами прокуратури України щодо повернення проблемної кредитної заборгованості відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», прокуратурою Вінницького району проведена перевірка дотримання філією – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк».

Перевіркою встановлено, що 14.12.2007 року між ВАТ «Ощадбанк» в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 142.

Відповідно умов Кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2, 1.3) позичальнику Банком було надано кредит на придбання автомобіля в сумі 150109 гривень 20 копійок зів сплатою 14 відсотків річних строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 13.12.2014 року.

На виконання п.п. 1.1, 1.3 Кредитного договору банк перерахував кошти за автомобіль в сумі 150109 гривень 20 копійок на рахунок продавця товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4703 від 14.12.2007 року.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами п.1.1 Кредитного договору Позичальник протягом користування кредитом виплачує Банку відсотки з розрахунку 14 % річних.

Пункти 1.5,3.3 Кредитного договору передбачають зобов'язання Позичальника належним чином, точно в строки, обумовлені договором, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 1787 грн. 01 коп. та відсотків за його користування до 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення п.п.1.5.,3.3 Кредитного договору Позичальник безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань перед Банком по Кредитному договору, що полягає в порушенні строків повернення кредиту та відсотків за його користування.

Наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Пункти 2.3,3.2 Кредитного договору встановлює право Банку вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, сплати процентів за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором.

У відповідності до п.5.2 Кредитного договору в разі порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за його користування Позичальник зобов'язався сплачувати Банку пеню у розмірі 0,04% за кожен день прострочення платежів.

Як вбачається з розрахунку суми боргу по Кредитному договору ОСОБА_1 станом на 21.04.2009р. Боржник повернув Банку грошові кошти по "тілу кредиту" в розмірі 16 255 грн. 84 коп., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 133 853 грн. 36 коп. За час користування кредитом Позичальник повинен був сплатити Банку відсотки в сумі 26 596 грн. 91 коп. Позичальник сплатив Банку відсотки в розмірі 17 314 грн. 14 коп., отже несплаченими залишились відсотки в розмірі 9 282 грн. 77 коп. Пеня за прострочення платежів по кредиту складає 506 грн. 06 коп. Отже, станом на 21.04.09р. заборгованість по кредиту складає 143 642 грн. 19 коп.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, в тому числі і розірвання договору.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позичальником допущено порушення істотних умов Кредитного договору, укладеного між сторонами, і ці порушення тягнуть за собою правові наслідки у вигляді розірвання договору на вимогу Банку та виникнення зобов'язання по поверненню залишку отриманого кредиту та нарахованих відсотків.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Банк та Відповідач 14.12.2007р. уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №3360 та зареєстровано обтяження автомобіля, що підтверджує витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що відповідає вимогам ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, по Кредитному договору Заставодавцем надано в заставу Банку транспортний засіб марки MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, колір – чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, типу вантажно – пасажирський – В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року , що належить Заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007р..

Як наслідок невиконання зобов'язань по Кредитному договору, Банк неодноразово звертався до Боржника з листами у добровільному порядку погасити прострочену кредитну заборгованість (листи-вимоги №4947 від 29.09.2008р., отримано Боржником 27.10.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №304106, №4933 від 17.10.2008р., отримано Боржником, про що свідчить підпис на ньому.)

03.03.2009р. на адресу Боржника було надіслано повідомлення-вимога №196 про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитом. Однак, вимоги Банку викладені в листах залишились невиконаними.

Стаття 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 23, 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пункти 3.2.3 Кредитного договору, п.п.3.1.5,4.2,4.3,6.1,6.2 Договору застави встановлюють, що Банк набуває право звернення стягнення на Предмет застави в разі неналежного виконання зобов'язань Боржником по Кредитному договору.

Зобов'язання щодо своєчасного повернення боргу по кредиту Позичальник не виконує, що підтверджується Розрахунком боргу.

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка надає право обтяжувачу (Банку) звернути стягнення на Предмет застави шляхом укладання Заставодержателем договору купівлі - продажу Предмета застави з іншою особою - покупцем від імені Заставодавця (ст.26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.6.2.1 Договору застави).

Крім того, пункт 3.3.10 Кредитного договору встановлює обов'язок Позичальника кожні 12 місяців з моменту укладання цього договору, або на першу вимогу Банку надавати документи, що підтверджують фінансовий стан Позичальника, а в разі прострочення Позичальником строку повернення будь-якої частини кредиту та/або сплати відсотків за його користування, негайно надати банку документи, що підтверджують фінансовий стан Позичальника або документи, що підтверджують причини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань за цим договором.

29.09.2008р. Банком на адресу Позичальника надсилалась вимога про надання документів, які підтверджують фінансовий стан Позичальника та попереджалось про стягнення У штрафу з Позичальника на користь Банку в розмірі 5% від суми наданого кредиту на підставі п.5.3 Кредитного договору. Зазначена вимога отримана Боржником 27.10.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №304106. Однак, вимоги Банку Боржником залишились невиконаними в зв'язку з чим, на підставі п.п.3.3.5,5.3 Кредитного договору необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» штраф в сумі 7 505 (сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 46 коп. за порушення п.3.3.10 Кредитного договору.

Заставодержатель без будь-яких обмежень зі сторони Заставодавця має право перевіряти документально та фактично наявність, стан, розмір і умови зберігання предмета застави. Заставодавець зобов'язується надавати безперешкодний доступ представникам Заставодержателя з метою здійснення контролю за наявністю, кількістю та якістю Предмета застави, на першу вимогу надавати будь-яку документацію (п.п.3.3.1,3.3.8 Договору застави). Банк неодноразово звертався до Позичальника з проханням надати доступ до предмета застави з метою оформлення акту перевірки заставного майна. Останнє письмове звернення №613 від 10.03.2009р. отримано Боржником 13.03.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №25789. Однак, вимоги залишились не задоволеними. З огляду на це, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» відповідно п.7.2 Договору застави штраф в сумі 83 394 грн. за порушення п.3.3 Договору застави.

Розрахунок вище нарахованих сум штрафів міститься в додатках до цієї позовної заяви. Згідно ст.37 ГК України, ст.7 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Розпорядження Президента України № 106 від 20.05.1999р., Постанови КМУ № 876 від 21.05.1999р., Ощадний банк є державним банком України, 100 % акцій якого належить державі.

На органи прокуратури покладено обов'язок представництва та захисту інтересів держави в суді, згідно ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Даний позов заявлено в інтересах держави, оскільки діяльність ВАТ "Ощадбанк" є сферою державного регулювання і Кабінет міністрів України, як засновник Банку, контролює цю діяльність.

Кредитування населення здійснює з коштів, які громадяни заощаджують у Банку і які підлягають своєчасному поверненню вкладникам. Держава в особі Ощадного банку України є гарантом збереження і видачі вкладів за першою вимогою вкладникам, що регламентується ст. 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Таким чином громадяни, які своєчасно не розрахувались за наданий кредит, завдали збитки безпосередньо вкладникам, банку та державі.

У позові ставить питання про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет застави: транспортний засіб марки MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, колір – чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, типу вантажно – пасажирський – В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року шляхом його продажу Ощадбанком в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі – продажу будь - яким способом з будь – якою особою – покупцем, зі зняттям з обліку вказаного транспортного засобу в органах ДАІ, а також наданням ВАТ «Ощадбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

16липня 2009 року позивач звернувся в суд з заявою про залишення частини позовних вимог про розірвання кредитного договору без розгляду, заява прийнята судом і частина позовних вимог про розірвання кредитного договору залишена без розгляду.

У судовому засіданні прокурор Вінницького району Вінницької області та представник філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» підтримали позовні вимоги, просили суд з вернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб марки MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, колір – чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, типу вантажно – пасажирський – В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року шляхом його продажу Ощадбанком в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі – продажу будь - яким способом з будь – якою особою – покупцем, зі зняттям з обліку вказаного транспортного засобу в органах ДАІ, а також наданням ВАТ «Ощадбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про день час та місце судового розгляду повідомлялася завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до переконання в тому, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено , що дійсно 14.12.2007 року між ВАТ «Ощадбанк» в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 142.

Відповідно умов Кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2, 1.3) позичальнику Банком було надано кредит на придбання автомобіля в сумі 150109 гривень 20 копійок зів сплатою 14 відсотків річних строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 13.12.2014 року.

На виконання п.п. 1.1, 1.3 Кредитного договору банк перерахував кошти за автомобіль в сумі 150109 гривень 20 копійок на рахунок продавця товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4703 від 14.12.2007 року.

За умовами п.1.1 Кредитного договору Позичальник протягом користування кредитом виплачує Банку відсотки з розрахунку 14 % річних.

Пункти 1.5,3.3 Кредитного договору передбачають зобов'язання Позичальника належним чином, точно в строки, обумовлені договором, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 1787 грн. 01 коп. та відсотків за його користування до 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.

В порушення п.п.1.5.,3.3 Кредитного договору Позичальник безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань перед Банком по Кредитному договору, що полягає в порушенні строків повернення кредиту та відсотків за його користування.

Наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Пункти 2.3,3.2 Кредитного договору встановлює право Банку вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, сплати процентів за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором.

У відповідності до п.5.2 Кредитного договору в разі порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за його користування Позичальник зобов'язався сплачувати Банку пеню у розмірі 0,04% за кожен день прострочення платежів.

Як вбачається з розрахунку суми боргу по Кредитному договору ОСОБА_1 станом на 21.04.2009р. Боржник повернув Банку грошові кошти по "тілу кредиту" в розмірі 16 255 грн. 84 коп., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 133 853 грн. 36 коп. За час користування кредитом Позичальник повинен був сплатити Банку відсотки в сумі 26 596 грн. 91 коп. Позичальник сплатив Банку відсотки в розмірі 17 314 грн. 14 коп., отже несплаченими залишились відсотки в розмірі 9 282 грн. 77 коп. Пеня за прострочення платежів по кредиту складає 506 грн. 06 коп. Отже, станом на 21.04.09р. заборгованість по кредиту складає 143 642 грн. 19 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Банк та ОСОБА_1 14.12.2007р. уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №3360 та зареєстровано обтяження автомобіля, що підтверджує витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що відповідає вимогам ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, по Кредитному договору Заставодавцем надано в заставу Банку транспортний засіб марки MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, колір – чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, типу вантажно – пасажирський – В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року , що належить Заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007р..

Як наслідок невиконання зобов'язань по Кредитному договору, Банк неодноразово звертався до Боржника з листами у добровільному порядку погасити прострочену кредитну заборгованість (листи-вимоги №4947 від 29.09.2008р., отримано Боржником 27.10.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №304106, №4933 від 17.10.2008р., отримано Боржником, про що свідчить підпис на ньому.)

03.03.2009р. на адресу Боржника було надіслано повідомлення-вимога №196 про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитом. Однак, вимоги Банку викладені в листах залишились невиконаними.

Стаття 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 23, 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пункти 3.2.3 Кредитного договору, п.п.3.1.5,4.2,4.3,6.1,6.2 Договору застави встановлюють, що Банк набуває право звернення стягнення на Предмет застави в разі неналежного виконання зобов'язань Боржником по Кредитному договору.

Зобов'язання щодо своєчасного повернення боргу по кредиту Позичальник не виконує, що підтверджується Розрахунком боргу.

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка надає право обтяжувачу (Банку) звернути стягнення на Предмет застави шляхом укладання Заставодержателем договору купівлі - продажу Предмета застави з іншою особою - покупцем від імені Заставодавця (ст.26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п.6.2.1 Договору застави).

Крім того, пункт 3.3.10 Кредитного договору встановлює обов'язок Позичальника кожні 12 місяців з моменту укладання цього договору, або на першу вимогу Банку надавати документи, що підтверджують фінансовий стан Позичальника, а в разі прострочення Позичальником строку повернення будь-якої частини кредиту та/або сплати відсотків за його користування, негайно надати банку документи, що підтверджують фінансовий стан Позичальника або документи, що підтверджують причини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань за цим договором.

29.09.2008р. Банком на адресу Позичальника надсилалась вимога про надання документів, які підтверджують фінансовий стан Позичальника та попереджалось про стягнення У штрафу з Позичальника на користь Банку в розмірі 5% від суми наданого кредиту на підставі п.5.3 Кредитного договору. Зазначена вимога отримана Боржником 27.10.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №304106. Однак, вимоги Банку Боржником залишились невиконаними в зв'язку з чим, на підставі п.п.3.3.5,5.3 Кредитного договору необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» штраф в сумі 7 505 (сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 46 коп. за порушення п.3.3.10 Кредитного договору.

Заставодержатель без будь-яких обмежень зі сторони Заставодавця має право перевіряти документально та фактично наявність, стан, розмір і умови зберігання предмета застави. Заставодавець зобов'язується надавати безперешкодний доступ представникам Заставодержателя з метою здійснення контролю за наявністю, кількістю та якістю Предмета застави, на першу вимогу надавати будь-яку документацію (п.п.3.3.1,3.3.8 Договору застави). Банк неодноразово звертався до Позичальника з проханням надати доступ до предмета застави з метою оформлення акту перевірки заставного майна. Останнє письмове звернення №613 від 10.03.2009р. отримано Боржником 13.03.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №25789. Однак, вимоги залишились не задоволеними. З огляду на це, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» відповідно п.7.2 Договору застави штраф в сумі 83394 грн. за порушення п.3.3 Договору застави.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно ст. 589 ЦК України – у разі невиконання зобов’язання , забезпеченого заставою , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави .

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення , включаючи сплату процентів , неустойки …

Таким чином ,суд вважає , що позивач у повному обсязі довів правомірність своїх позовних вимог.

Крім того, суд вважає, що з відповідача згідно вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати на користь держави: 1700 гривень судового збору в розмірі та 120 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного , керуючись

Законом України "Про заставу" ,

Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ,

ст.ст. 60, 88, 209, 215, 218, 224-226 ЦПК України,

ст.ст. 526, 530, 572, 589-591 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб марки MITSUBISHI L 200, 2007 року випуску, колір – чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3, типу вантажно – пасажирський – В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області 14.12.2007 року шляхом його продажу Ощадбанком в особі філії – Вінницьке районне відділення № &5321 ВАТ «Ощадбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі – продажу будь - яким способом з будь – якою особою – покупцем, зі зняттям з обліку вказаного транспортного засобу в органах ДАІ, а також наданням ВАТ «Ощадбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: