Справа №1-95/2009  

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 7 вересня  2009 року                                                                                                        м. Мена

     Менський районний суд Чернігівської  області

в складі : головуючого - судді Кухти В.О.  

     при секретарі  Зубкович Н.Ф.

     з участю прокурора Артеменка О.С.

                                         підсудного – ОСОБА_1,

                        потерпілого – ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.296 КК України

                                                    ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2009 року, в вечірній час, біля кафе «Райдуга» по вул. П.Революції, 2, в смт.Березне, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар головою в обличчя та один удар ногою по правій руці ОСОБА_2 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового внутрішньо-суглобного перелому проксимального метафазу 5 п’ясткової кістки правої кисті, з незначним зміщенням, забиття м’яких тканин носа, саден правої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше трьох тижнів.

02 липня 2009 року, близько 23 години 15 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в кафе «Райдуга» по вул. П.Революції, 2, в смт.Березне, умисно, з хуліганських мотивів. Виражаючи явну неповагу до суспільства і відкрито виражаючи зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи існуючи в суспільстві правила поведінки, безпричинно почав чіплятися до ОСОБА_2, на його зауваження наніс йому удар рукою в обличчя. Після цього продовжуючи ігнорувати зауваження, з приводу своєї хуліганської поведінки від потерпілого та інших громадян, наніс ще декілька ударів рукою в ніс ОСОБА_2, в результаті чого той отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, що супроводжується переломом кісток носа зі зміщенням, забійної рани в ділянці носа, синця на повіках лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

По справі потерпілим заявлено цивільний позов, у якому він просить відшкодувати 712,89 гривень витрат на лікування, 13000 гривень упущеної вигоди, 20000 гривень моральної шкоди та 4000 гривень витрат на правову допомогу.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав повністю, в скоєному щиро кається, і показав, що 20.04.2009 року він прийшов до кафе «Райдуга», але потерпілий його туди не пускав, вони вийшли на вулицю і почали боротися, а потім впали. Після цього їх почали розбороняти і коли підсудного тримали за руки він вдарив ОСОБА_2 головою в обличчя та ногою по руці. 02.07.2009 року підсудний увечері зайшов до кафе «Райдуга», де побачив потерпілого та хотів з ним поговорити, але розмови не вийшло натомість між ними зав’язалася бійка під час якої він наносив удари по обличчю потерпілого, який також наносив удари йому. Обидва рази він був напідпитку. Цивільний позов визнав частково.

Винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів досліджених судом.

Потерпілий  ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 20.04.2009 року ввечері йому зателефонувала офіціантка та попросила прийти до кафе «Райдуга», бо хтось там порушував порядок. Він прийшов. Згодом до кафе зайшов підсудний і офіціантка сказала, що це той хлопець. Потерпілий вивів його на вулицю, там вони впали з крильця. Потім їх почали розбороняти і тоді підсудний вдарив його головою в обличчя та ногою по руці. 02.07.2009 року увечері потерпілий знаходився в кафе «Райдуга». Там також було 5 відвідувачів та бармен. В кафе зайшов ОСОБА_1 та почав казати потерпілому, щоб він забрав заяву з міліції та сказав, що сам зламав руку. Потім почав наносити йому удари в обличчя. Потерпілий казав, щоб він вийшов з кафе, але підсудний не реагував та продовжував ображати його, висловлюватися нецензурною лайкою та наносити йому удари.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що увечері 20.04.2009 року побачив як потерпілий з його братом ОСОБА_1 вийшли з кафе «Райдуга», ОСОБА_2 штовхнув підсудного й вони разом впали. Він підбіг їх розбороняти та коли тримав брата за руки той вдарив потерпілого головою в обличчя. Підсудний був напідпитку.

З показів свідка ОСОБА_5, оголошених в судовому засіданні /а.с.41/ з’ясовано, що вона працює в кафе «Райдуга» і 20.04.2009 року в кафе зайшов підсудний, а ОСОБА_2 взяв його за одяг та вивів з кафе оскільки підсудний до неї чіплявся. Через деякий час вона вийшла на вулицю і побачила як ОСОБА_1 головою наніс удар в обличчя потерпілого. Потім з’явився брат підсудного і почав тримати його за руки, однак підсудний вдарив ногою по правій руці потерпілого.

З показів свідка ОСОБА_6, оголошених в судовому засіданні /а.с.57/, з’ясовано, що вона працює барменом-офіціантом в кафе «Райдуга» 02.07.2009 року близько 21 години в кафе, де знаходилось близько 4 відвідувачів, зайшов підсудний й одразу підійшов до ОСОБА_2, який сидів біля стійки бару, і почав ображати потерпілого нецензурною лайкою та казав йому вийти. Потерпілий відмовився і пішов на кухню. Підсудний кричав щоб він вийшов, а потім сам пішов за потерпілим, на її зауваження уваги він не звертав. Потім підсудний почав бити кулаками в обличчя потерпілого. ОСОБА_2 почав виштовхувати його з кафе. Підсудний наніс ще кілька ударів, а потім вони пішли до умивальника.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участі підсудного /а.с.51-52/ з’ясовано яким чином він наносив удари потерпілому 20.04.2009 року.

За протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі свідка ОСОБА_6 /а.с.58-61/ підсудний вчиняв хуліганські дій в залі кафе та його службових приміщеннях.

Згідно протоколу очної ставки /а.с.68/ підсудний погоджується з показами потерпілого по обставинах 20.04.2009 року та 02.07.2009 року.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №201 від 09.07.2009 року /а.с.72/ у потерпілого мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового внутрішньо-суглобного перелому проксимального метафазу 5 п’ясткової кістки правої кисті, з незначним зміщенням, забиття м’яких тканин носа, саден правої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше трьох тижнів.

З висновку судово-медичної експертизи №202 від 19.07.2009 року /а.с.77/ у потерпілого мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, що супроводжується переломом кісток носа зі зміщенням, забійної рани в ділянці носа, синця на повіках лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

За висновком судово-психіатричної експертизи №366 від 27.07.2009 року /а.с.85/ ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Заслухавши підсудного, потерпілого, свідка та дослідивши матеріали справи суд вважає доведеною його винність в умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я, а також в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а його дії кваліфікуються за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.296 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, відомості про особу винного.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визначає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, характеризується негативно за місцем проживання, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно.

Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах передбачених санкціями частини 1 статті 122 та частини 1 статті 296 КК України, застосувати принцип часткового складання покарань та доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання.

Вирішуючи цивільний позов суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Суд визнає доведеною шкоду в розмірі вартості ліків, підтверджених фіскальними чеками на суму 557,41 грн.. Інша матеріальна шкода є недоведеною, оскільки зефір, поповнення рахунку мобільного телефону не є витратами на лікування, а благодійний внесок до КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» не відноситься до справи, оскільки потерпілий згідно лікарняних листків лікувався у Менській ЦРЛ. Також задоволенню не підлягає стягнення вартості витрат на правову допомогу, оскільки адвокат ОСОБА_3 приймав участь в розгляді справи у якості представника потерпілого та потерпілим не надано доказів на підтвердження, які саме послуги ним отримано та витрати часу на їх надання для розрахунку розміру відшкодування.

Таким чином, враховуючи положення ст.23 ЦК України, де зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову потерпілого. З підсудного на користь потерпілого підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 557,41 гривень та моральна шкода 4500 гривень.

Судових витрат по справі немає.

          Речові докази відсутні.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу необхідно залишити підписку про невиїзд.

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч.1 ст.296 КК України.

За злочин передбачений ч. 1 ст. 122 КК України призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

За злочин передбачений ч. 1 ст. 296 КК України призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, застосувавши принцип часткового складання покарань, остаточно призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки.

    На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково та на підставі ст.1195 ЦК України  стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 557 гривень 41 копійка та моральну шкоду в сумі 4500 гривень, а всього на загальну суму 5057 гривень 41 копійка.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.

 Суддя                                                                                                      В.О. Кухта