Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1471/16-ц

Провадження № 2/321/589/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цаплі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1 вказано, що після розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем по справі ОСОБА_2, їхній неповнолітній син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повністю перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 та фактично проживає з нею у будинку бабусі ОСОБА_3 за адресоюАДРЕСА_1 у якому позивач виявила бажання зареєструвати постійне місце проживання сина офіційно. У реєстрації місця проживання дитини за вказаною адресою позивачці було відмовлено виконкомом Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області у зв'язку з тим, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14-річного віку, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків, а від батька неповнолітнього ОСОБА_4 такої згоди не надано. Відповідач по справі, ОСОБА_2, відмовляється від надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини за вказаною позивачем адресою без наведення будь-яких підстав ненадання такої згоди, тож, зважаючи на вищевикладене, позивачка просить суд надати дозвіл на реєстрацію місця проживання її неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею.

В судове засідання позивач ОСОБА_1не з'явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи при її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2у судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення, докази та заперечення на позовну заяву не надав. Відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В судове засідання ОСОБА_3, не з'явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв позивача і третьої особи про слухання справи за їх відсутності та неявки відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 29 ЦК України,місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з положеннями ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

У відповідності до положень п. 2.3. Наказу МВС України №1077 від 22 листопада 2012року«Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні» та зразків необхідних для цього документів, при проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

В судовому засіданні належними документами встановлено, що ОСОБА_4 є неповнолітньою дитиною, якій на момент подачі позову до суду виповнилось 10 років. У той же час, судом було встановлено, що відповідач не приділяє дитині ніякої уваги, не спілкується з сином, від надання вказаної письмової згоди, необхідної для реєстрації дитини за фактичним місцем проживання, відповідач ухиляється.

Згідно пп. 6 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України за №207 від 02 березня 2016 року,у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до ст. 3 Конвенції Про права дитини, схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблеї ООН №44/25 від 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановоюВерховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року - дитина, для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому ви падку а атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

У відповідності до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо батьки, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Таким чином, з наданих доказів було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 постійно проживає з позивачем, повністю перебуває на її утриманні, відсутні виняткові обставини для розлучення сина з матір'ю, тому суд приходить до висновку, що є всі підстави для надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

Керуючись ст.ст. 160-161 СК України, ч. 3 ст. 29 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 14, 197, 208, 209, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька- задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем реєстрації місця проживання матері, ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 у житловому будинку, який належить на праві особистої власності ОСОБА_3, без надання згоди на таку реєстрацію батька дитини - ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Михайлівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області М.Ю.Олійник