Справа № 2-а-4674/09
ПОСТАНОВА
іменем України
23 вересня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Свірської І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №023051 від 29.08.2009 р., посилаючись на те, що вказаною постановою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку "Зупинку заборонено". Однак, із вказаною постановою позивач не згідний, оскільки стоянку транспортного засобу в цьому місці він здійснив вимушено, так як привіз в травмпункт Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги свою невістку, яка травмувала ногу. При цьому, на транспортному засобі він ввімкнув сигнал аварійної світлової сигналізації. З цих підстав, ОСОБА_1 вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, просить оскаржувану постанову скасувати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, так як вимог ПДР України він не порушував.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області – Логовський О.С. позовні вимоги не визнав, вважає що оскаржувана постанова винесена законно, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши думку сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №038714 від 29.08.2009 року, ОСОБА_1 29 серпня 2009 року о 09 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. Пироговій, керуючи автомобілем "Фольксваген" державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив стоянку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", чим порушив вимоги п.3.34 д.1 ПДР України.
Постановою інспектора ДПС ДАІ Гайового М.С. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно довідки №9912 від 29.08.2009 року, ОСОБА_4 зверталась в Тернопілську міську комунальну лікарню швидкої допомоги з приводу пошкодження зв’язок лівого ступневого суглобу.
Відповідно до п. 15.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) – п.15.2 ПДР України.
Вимушено зупинкою, згідно п.1.10 розділу 1 "Загальні положення" вважається, припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
Правила поведінки водія у разі вимушеної зупинки на дорозі регламентовано п. 15.14 ПДР України у відповідності до якого, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити-діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР правил, тобто, разом із увімкненням аварійної світлової сигналізації встановити також знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними у випадку вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Як встановлено у судовому засіданні, зупинка ОСОБА_1 в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" була вимушеною, викликана станом пасажира, що вимагало зупинки автомобіля та унеможливлювало його подальший рух. Водій, здійснивши вимушену зупинку, ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. А тому, відповідачем в порушення вимог ст. 280 КупАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає від адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на вимоги ст.ст. 283, 284 КУпАП, в постанові по справі про адміністративне правопорушення, необхідно вказати докази, на яких опирається висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2009 року вбачається, що позивачем було надано пояснення, згідно з якими він здійснив вимушену зупинку, оскільки привіз в травмпункт невістку, яка травмувала ногу. Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказом по справі являються також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в постанові винесеній працівником ДАІ, не приведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази та норми чинного КУпАП із внесеними змінами і доповненнями, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 вимог ПДР України не порушував, а здійснив стоянку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" вимушено, при цьому дотримуючись вимог ПДР України ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, що дає підстави вважати про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином враховуючи те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову – заявлений позов слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Керуючись п.п. 1.10, 9.9 – 9.11, 15.1, 15.2, 3.34 д.1 ПДР України, ст.ст. 122, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 158 - 163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов – задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №023051 від 29 серпня 2009 року винесену інспектором ДПС ДАІ Гайовим М.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ломакін В.Є.
Копія вірна
Суддя Ломакін В.Є.