Справа №2-а-592/09

                                                                        Постанова

                                                                    іменем України

07 вересня 2009 року.

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі :головуючого – судді

ОСОБА_1,при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт ОСОБА_2 справу за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Великоновосілківсь-

кої районної державної адміністрації  Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової компенсації за шкоду,завдану здоров*ю,у зв*язку з ліквідацією наслідків на ЧАЕС,-

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ,в якому просив визнати дії останього неправомірними з недорахування і невиплати йому одноразової компенсації у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат  на час виплати- 28.09.2007  р. ,як постражда-лому учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії і інваліду 3 групи , перед-баченої ст.48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадяд,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі Закон),а всього 13610 грн.40 коп.із розрахун-ку позивача ,враховуючи ,що розмір  мінімальної заработної плати,який на день виплати становив 460 грн. за мінусом фактично виплачених( 460 грн. х 30 мін. з/п. – 189,60 грн.).

На його прохання довиплатити  заборгованість у тому розмірі,що встановлений  вище-зазначеним Законом ,відповідач- УПСЗН, відмовився від добровільного виконання його вимоги.Тому він і прохає визнати дії першого відповідача у відповідності до норм Консти-туції і вищезазначеного Закону неправомірними і стягнути з нього на його користь недоплачену  одноразову компенсацію за шкоду,завдану  здоров*ю,у звя*зку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС-13610,40 грн..

Позивач в судове засідання не з*явився,надав письмову заяву,я якій просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач надав письмові заяву і заперечення на позов ,в яких просить справу розглянути  за відсутності його представника ,позовні вимоги залишити без задоволення.В обгрунту-вання своїх заперечень ,відповідач посилається на постанову КМУ № 836 від 26.07.1996 року” Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,в якій зазначено,що розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильськй АЕС,які стали інвалідами 3 групи,становить 189,60 грн..,що і було зроблено 29.10. 2004 року.

Дослідивши правову позицію сторін викладену письмово,а також наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Позивач ОСОБА_3,є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС, постраждалим у зв*язку з цим 1-ої категорії та інвалідом 3 групи,що підтверджується посвідченням серії Б № 535600, виданого на його ім*я 17.08.2007 року довідкою МСЕК  серії ДОН-04 № 019000 від 16.08.2007 року.

Відповідно до ст.48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян,які пост-раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-Х11 перед-бачена одноразова компенсація за шкоду,завдану здорв*ю,у зв*язку з ліквідацією наслід-ків  аварії на ЧАЕС у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заро-бітної плати визначається на момент виплати.  

Така виплата відбулась 228.09.2007 року,але УПСЗН замість 13800 грн.(460 грн. –розмір мінімальної зарлати  на час виплати х 30 ) ,виплатило  ОСОБА_3 лише 189,60 грн., ви-ходячи з вказівок про розмір компенсацій,викладених в постанові КМУ № 836 від 26.07.

1996 року.

                                                                        2

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції  України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи  зобов*язані діяти на підставі,в межах  повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законам України.

Зазначеною постановою за №836 всупереч Закону № 796-Х11(який встановив розмір щорічної допомоги як величину,тридцятикратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати,визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі ,що в нашому випадку становить 189,60 грн..

З моменту прийняття  вищезазначеної постанови,якою встановлений розмір одноразової компенсаційї за шкоду,завдану здоров*я постраждалих при ліквідації наслдків аварії на ЧАЕС,на час її виплати ОСОБА_3,залишився незміним, як у той час  Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно  затверджувався державний бюджет.

Тому ,оскільки ні Верховна Рада України,ні КМУ  в наступному будь-яких рішень із цих

 питань не приймали,то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вірішенні  даного  спору ,підлягають застосуванню ст.48 Зако-ну України № 796-Х11 та Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” № 1344-1У від 27.11.2003 року, “ Про внесення змін до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2004 рік”№ 1801-1У від 17.06.2004 р.,а не постанова № 836 .

Крім цього,як роз*яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 своєї постанови від 01.11.1996 року ,№ 9 “ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуд-дя”,судам при розгляді справи необхідно виходити з того,що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу(акти Президента України,постанови Верховної Ради України,постанови і распорядження Кабінету Міністрів України,нормативно-правові  акти  Верховної Ради Автономної Ремпубліки Крим чи рішення Ради міністрів Автоном-ної Республіки Крим,акти органів місцевого самоврядування,накази та інструкції міні-стерств і відомств,накази керівників підприємств,установ та організацій тощо) підля-гають оцінці на відповідність,як Конституції,так і закону.

Тому,дії відповідача УПСЗН  в частині виплати позивачу одноразової компенсації за від-

шкодування шкоди ,завданої його здоров*ю при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 189,60 грн.,сплачену  йому відповідачем 28.09.2007 року,слід визнати неправо-мірними.

Оскільки позивачу  було виплачено одноразової компенсації всього 189,60 грн,а  розмір мінімальної заробітної плати згідно Закону України №1344-1У від 27.11.2003 р.” Про Державний бюджет України на 2004 р.”,Закону України “Про внесення змін до Закону України” Про Державний бюджет України на 2004 рік” №1801-1У від 17.06.2004 року на момент виплати заборгованості становив 460  грн.,то йому залишилось доплатити  ще 13610,40 грн..,що покладається на  відповідача за рахунок  державного бюджету України.

У до ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкоду-вання шкоди ,завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров*ю або смертю.В нашому випадку позивачем заявлена вимога про відшкодування шкоди,завданої його здоров*ю при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно до п. 7 ст.4.Декрету КМУ “ Про державне мито”, органи соціального забезпечення звільнені від сплати держмита.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.158-163 КАС України,ст.268 ЦК Укураїни, рі-шеннями Конституційного суду України за № 20-рп від 01.12.2004 р. та № 10-рп від 22.05. 2008 року,ст.48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян,які постраж-

дали внаслідок Чорнобильської катастрофи,рішенням Європейського Суду з прав люди-ни” Кечко проти України” від 08.11.2005 року,-

постановив:

                                                                           3

Позов ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми одноразової компенсації у розмірі 30 – мінімальних заробітних плат  на час виплати за шкоду,заподіяну його здоров*ю,у зв*яз-ку з виконанням ним обов*язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС- задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову  Великоновосілківського управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області в довиплаті ОСОБА_3 суми одноразової компенсації у розмірі 30-ти мінімаль-них заробітних плат на час виплати-28.09.2007 року.

Стягнути з Великоновосілківського управління праці та соціального захисту за рахунок

Державного бюджету України на користь ОСОБА_3  недоотриману суму одноразової компенсації  у розмірі 30 мінімальних заробітних плат на час виплати за шкоду,заподіяну його здоров*ю, у зв*язку з виконанням ним обов*язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,яка становить – 13610,40 грн...

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду

через Великоновосілківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її

проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20

днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                                                     В.І.Єфименко