ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2009 року Справа № 32/123-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Прудніков В.В. (доповідач) |
суддів | Герасименко І.М., Лисенко О.М. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. голови судової палати № 718 від 23.09.09.) |
при секретарі судового засідання: | Вовченко О.В. |
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Дніпропетровської обласної дирекції страхування відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії “Гарант-Авто”, м.Дніпропетровськ (правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Дніпропетровськ) |
на рішення | від 18.06.09р. |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | № 32/123-09 |
за позовом | Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія “Діско”, м. Дніпропетровськ |
до | Дніпропетровської обласної дирекції страхування відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії “Гарант-Авто”, м.Дніпропетровськ |
про | стягнення 45 000 грн. 00 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.09р. стягнуто з Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Дніпропетровськ на користь акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія “Діско”, м. Дніпропетровськ 45 000, 00 грн. – страхового відшкодування на підставі договору №13/010ПР від 26.12.2000р.
ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Дніпропетровськ в особі Дніпропетровської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант” м.Дніпропетровськ звернулось з апеляційною скаргою, просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права.
Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлені. Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.
Між АТЗТ СК “Діско”, ЗАТ СК “Даск”, ПП “Брокерська контора Скребкової” та ДОД УСК “Гарант-АВТО” (правонаступником якого є страхова компанія “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”) укладено договір про співробітництво в галузі перестрахування № 13/010 ПР.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 зазначеного договору його предметом є домовленість сторін про порядок та умови спільної діяльності в області факультативного перестрахування та ретроцесії. У факультативне перестрахування передаються ризики, визначені у кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування, у подальшому ковер-нот, який містить основні умови необхідні для розміщення даного ризика.
17.05.05р. між АСК “Діско” та Красюк О.В. було укладено договір страхування наземного транспорту №431/ТС. Об’єктом страхування за даним договором є автомобіль марки TOYOTA LEХUS GХ 470”, 2004 року виписку, реєстраційний номер 003-34 АЕ, кузов (VIN код) JTJBT20XX40039190, свідоцтво про реєстрацію ТЗ: ЯАА №809115, дійсна вартість –400000,00 грн. власник Красюк О.В.
25.05.05 р. укладено договір перестрахування (ковер-нот) № 814/БКС. Відповідно до умов цього договору страховик (АТЗТ СК “Діско”) страхує у перестраховика (ДОД УСК “Гарант-АВТО”) ризик виконання своїх зобов’язань, прийнятих по договору страхування №431/ТС від 17.05.05р.
Об’єм відповідальності перестраховика по зазначеному договору визначений у сумі 50 000, 00 грн. або 12,5 % від страхової суми.
10.10.06 р. Красюк О.В. звернулась до позивача з заявою про настання страхового випадку з причини викрадення застрахованого автомобіля та просила виплатити страхове відшкодування відповідно до умов укладеного договору страхування №431/ТС від 17.05.05р. Відповідно до довідки Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області по факту незаконного заволодіння автомобілем TOYOTA LEХUS GХ 470 реєстраційний номер 003-34 АЕ було порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України.
АСК “Діско” не визнала випадок страховим з посиланням на те, що не було відомо точний час угону автомобіля.
11.12.06р. Красюк О.В. звернулась до Жовтневого районного суду у м.Дніпропетровську з позовом до АСК “Діско” про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій.
В лютому 2007 року третя особа АКІБ “УкрСиббанк” заявив самостійні позовні вимоги до АСК “Діско” про стягнення страхового відшкодування так як автомобіль знаходився в заставі та сума кредиту була погашена не повністю, заборгованість складала 160000, 00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.08 р. у цивільній справі № 2-1149 частково задоволені позовні вимоги гр. Красюк О.В. та стягнуто з АТЗТ СК “Діско” на користь гр. Красюк О.В. 200 000,00 грн. - страхового відшкодування, 54 652 ,00 грн. –пені, 30 ,00 грн. –судових ви трат; а всього –254 682,00 грн. Окрім того стягнуто з АТЗТ СК “Діско” на користь АКІБ “УкрСиббанк” 160 000,00 грн. - страхового відшкодування та 1 630,00 грн. - судових витрат, а всього – 161 630, 00 грн. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.11.08р. апеляційна скарга АТЗТ СК “Діско” відхилена, а вищезазначене рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.08р. – залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 09.01.09р. відмовлено АТЗТ СК “Діско” у відкритті касаційного провадження у цивільній справі № 2-1149. На виконання вищезазначеного судового рішення Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції стягнуто з АТЗТ СК “Діско” на користь гр. Красюк О.В. 200 000,00 грн. - страхового відшкодування, 54 652,00 грн. – пені, 30 ,00 грн. –судових витрат; а всього – 254 682,00 грн.; на користь АКІБ “УкрСиббанк” стягнуто 160 000,00 грн. - страхового відшкодування та 1 630,00 грн. - судових витрат, а всього –161 630, 00 грн.
Згідно з п.3.2.6 договору про співробітництво в галузі перестрахування №13/010 ПР страховик як тільки стане відомо про збитки, оціночна вартість яких досягає або перевищує 5% від зазначеної в ковер-ноті страхової суми повинен сповістити про це перестраховщика, а також постійно інформувати перестраховщика про хід врегулювання збитків.
Позивачем у відповідності з зазначеним пунктом договору було надіслано відповідачу листи №636 від 13.10.06р., №783 від 07.12.06р., №364 від 10.12.08р., якими він інформував останнього, що по договору страхування наземного транспорту №431/Тс від 17.05.08р., відбувся випадок, який має ознаки страхового та про хід його врегулювання.
Листом №38 від 30.01.09р. позивач повідомив відповідача про стягнення з нього рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зазначені вище суми та просив перерахувати суму перестраховочного відшкодування згідно з умовами ковер-нота №814/БКС від 25.05.05р. у розмірі 45000, 00 грн. До вказаного листа позивачем було додано документи підтверджуючі факт спричинення йому збитків.
Відповідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
Взяті на себе зобов’язання по договору на співробітництво в галузі перестрахування №13/010 ПР від 26.12.2000 р. відповідачем не виконано. Суму перестраховочного відшкодування позивачу не перераховано. У зв’язку з чим позовні вимоги судом першої інстанції задоволено правомірно.
Доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть служити підставою для зміни чи скасуванню оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2009р. по справі № 32/123-09 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної дирекції страхування відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії “Гарант-Авто”, м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя В.В.Прудніков
Суддя І.М.Герасименко
Суддя О.М.Лисенко