ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 р.   Справа № 14/56   

Господарський суд Івано-Франківської області в складі

судді Булки В.І.

при секретарі судового засідання Кріцак В.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом                       Приватного підприємця  ОСОБА_1   

                                          АДРЕСА_1

до відповідача                Бурштинської міської ради  

                                         вул.С,Стрільців,4, м.Бурштин, Івано-Франківська область, 77111

про       визнання за приватним підприємцем ОСОБА_1 права власності на незавершений будівництвом, готовністю 80%, самочинно збудований  торговий об"єкт, а саме: кафе-бар з офісними приміщеннями, розташований в  м. Бурштин по вул. Міцкевича б/н  на земельній ділянці площею 0, 048 га

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явились

від відповідача:  Данилюк В.Д., провідний спеціаліст, (довіреність № 1 від 10.01.09)

представнику відповідача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України

                                                                   встановив:

   ухвалами суду від 18.06.09 та 17.07.09 за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору .

    В засіданні суду 17.09.09 оголошено перерву до 23.09.09.

    Позивач в засідання суду не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду. В попередніх судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримував, просив позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.    Позивач  використав своє право надане йому ст.22 ГПК України, а саме:   змінив позовні вимоги (вх. №7869 від 17.09.09), просить суд визнати за   ПП ОСОБА_1 право власності на незавершений будівництвом, готовністю 80%, самочинно збудований  торговий об"єкт, а саме: кафе-бар з офісними приміщеннями, розташований в  м. Бурштин по вул. Міцкевича б/н  на земельній ділянці площею 0, 048 га.

    Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

  Відповідач проти позову заперечує, проте  вимоги ухвал суду щодо представлення в засідання суду відзиву на позов і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову не надав.

   Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.06 між сторонами, на підставі рішення Бурштинської міської ради №4.4/23-06 від 31.01.06, укладено договір оренди землі.

    Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв в строкове, платне користування (оренду) земельну ділянку площею 0,0480га, по вул.Міцкевича.

   Цільове призначення земельної ділянки - встановлення і обслуговування тимчасового торгового павільйону (п.1.2 договору).

   Позивач отримав  дозвіл та погодження органів містобудування, санепідемстанції, управління земельних ресурсів у Галицькому районі та інженерних служб. Як наслідок, на підставі розробленого та затвердженого містобудівного обгрунтування позивач розпочав будівництво кафе-бару з офісними приміщеннями.

    Відповідно до довідки головного інспектора Держархбудконтролю в Івано-Франківській області б/н від 27.10.08, будівництво торгового об"єкту не суперечить суспільним інтересам, не порушує права інших осіб, а також істотних будівельних норм, проте будівництво зупинено до отримання дозволу інспекції ДАБК.

  Позивач, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, просить суд визнати право власності на незавершений будівництвом, готовністю 80%, самочинно збудований  торговий об"єкт, а саме: кафе-бар з офісними приміщеннями, розташований в  м. Бурштин по вул. Міцкевича б/н  на земельній ділянці площею 0, 048 га.

   Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступного.

    Пунктом 1 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання права, в тому числі права власності.

    Відповідно до п.6.1"а" "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна  проводиться органами місцевого самоврядування.

   Приписами п.3 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно або на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5). Як наслідок, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на спірне майно.

      Суд зазначає, що згідно експертного висновку №В-357 від 14.09.09, щодо встановлення будівельної готовності будівлі торгового-об"єкта, експертом Івано-Франківської торгово-промислової палати встановлено, що будівля кафе-бару по вул.Міцкевича б/н в м.Бурштині в стадії незавершеного будівництва разом з закупленими будівельними і опоряджувальними матеріалами, сантехнічними і електротехнічними пристроями станом на дату експертизи становить 80% будівельної готовності; відновна вартість будівлі становить 836 674,00грн.

   З огляду на те, що споруджений позивачем об»єкт нерухомості не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та  земельна ділянка вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, враховуючи приписи п.6.1"а" "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" та ст.376 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

    Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

  На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.16,376 Цивільного кодексу України,  ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     позов задоволити.

Визнати за   приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) право власності на незавершений будівництвом, готовністю 80%, самочинно збудований  торговий об"єкт, а саме: кафе-бар з офісними приміщеннями, розташований в  м. Бурштин по вул. Міцкевича б/н  на земельній ділянці площею 0, 048 га.

Стягнути з Бурштинської міської ради Галицького району (Івано-Франківська обл., м.Бурштин, вул.С.Стрільців,4  на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)      85,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                    Булка В.І.

                                                                             Рішення підписане 29.09.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.