Судове рішення #6089825







АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           

                                                            У Х В А Л А

                                             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                                           головуючого – Декайла П.В.

                                                           суддів: Стадника О.Б., Коструби Г.І.

                            прокурора Семенця О.А.

                                  засудженого – ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією представника потерпілих ОСОБА_2 . на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області суду від 19 грудня 2008 року, -

                                                         в с т а н о в и л а:

                  Цим вироком:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, не судимий

засуджений за ч.1 ст.164 КК України  до 120 годин громадських робіт.

Згідно вироку суду, в період з 1996 року по 2008 рік засуджений ОСОБА_1 . злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 1996 року аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3  року народження, в користь ОСОБА_5 , чим допустив заборгованість на загальну суму 13 146 грн. 16 коп.

В апеляції   представник потерпілих ОСОБА_2 . просить вирок суду скасувати, а праву направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду. Свої вимоги представник потерпілих ОСОБА_2 . мотивує тим, що судом не вирішено заявлений нею на досудовому слідстві цивільний позов на суму заборгованості по аліментах у 13 146 грн. 16 коп. і судом вона не визнана цивільним позивачем. Засудженому призначено надто м’яке покарання, не передбачене ч. 1 ст. 164 КК України яке не відповідає, тяжкості вчиненого злочину і його особі. При призначенні покарання суд не прийняв до уваги її клопотання призначити ОСОБА_1 . покарання у виді обмеження волі тому, що на її думку таке покарання забезпечить його роботою і можливістю

_______________________________________________________________________________________

Справа №11-81 2009 року                                                            Головуючий у 1 інстанції  Кузевич Й.Я. категорія ч.1 ст.164 КК України                                                    доповідач Стадник О.Б.

відшкодувати заборгованість по аліментах.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_1 ., який просить вирок суду залишити без змін бо на його утриманні є престаріла мати, що досягла 82-річного віку та не має інших працездатних дітей, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:                

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 . у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом, детально викладені у вироку та в апеляції не  оспорюються.

Покарання засудженому ОСОБА_1 . суд призначив відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і обґрунтовано прийшов до висновку, що покарання у виді громадських робіт, призначене у межах санкції статті обвинувачення, є необхідним для його виправлення та перевиховання як це передбачено ст. 65 КК України. При призначенні покарання судом обґрунтовано враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, зокрема: визнання ним вини та щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, те, що позитивно характеризується по місцю проживання і має на утриманні матір, ІНФОРМАЦІЯ_4  року народження.  

Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання   є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 . та попередження нових злочинів і не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання, про що представник потерпілих просить в апеляції.

Не допустив суд помилки і при вирішенні цивільного позову представника потерпілих ОСОБА_2 .. Врахувавши, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 1996 року користь ОСОБА_2 . стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей і ці кошти підлягають стягненню в порядку, передбаченому Законом «Про виконавче провадження», суд вірно не  визнавав її цивільним позивачем та не постановив стягнути у її користь суми заборгованості.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -


у х в а л и л а:


Апеляцію представника потерпілих ОСОБА_2 . залишити без задоволення, а вирок Бучацькорго районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1  без змін.


Головуючий:


Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація