АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Коваленка Є.П.
суддів: Стадника О.Б., Подковського О.А.
з участю прокурора – Сліворської Г.Ю.
засудженого – ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за зміненою апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Гусятинського районного суду від 9 вересня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, одружений, з вищою освітою, непрацюючий, раніше не судимий
засуджений:
- за ч.2 ст.191 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 2 роки;
- за ч.1 ст.366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на 2 роки.
Застосовано ст.75 КК України та засудженого ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ч.2 ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_1. покладено обов’язок, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
____________________________________________________________________
Справа №11-298/08 Головуючий у 1 інстанції Козяр Л.В.
Категорія ч.2 ст.191 КК України доповідач Стадник О.Б.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1. залишено підписку про невиїзд.
Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_1. з 21 листопада 2005 року обіймав посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції, а з 30 травня 2007 року по 17 грудня 2007 року посаду заступника начальника відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції в силу чого являвся службовою особою.
Заступником начальника відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції ОСОБА_2. 2 лютого 2007 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №2766662 про стягнення з ОСОБА_3. штрафу в сумі 12 000 грн. у відповідності до виконавчого листа № 1-70 від 29 січня 2007 року.
Здійснення виконавчого поводження доручено засудженому ОСОБА_1., який 7 червня 2007 року прибувши в господарство ОСОБА_3. наклав арешт на особисте майно останнього на загальну суму 12600 грн., при цьому ОСОБА_3. запевнив його, що він добровільно сплатить штраф без примусової реалізації майна.
Наступного дня, 08 червня 2007 року засуджений ОСОБА_1. знову прибув в домогосподарство ОСОБА_3., де останній передав йому в якості сплати штрафу частину коштів в сумі 650 грн.
При цьому засуджений ОСОБА_1., маючи в своєму розпорядженні квитанційну книжку, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення отриманих коштів, всупереч вимог розділу 11 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» не видав ОСОБА_3. квитанцію про отримання коштів, а склав акт про вилучення цих коштів видав його копію.
В подальшому отримані від ОСОБА_3. гроші в сумі 650 грн. на рахунок установи Ощадбанку засуджений ОСОБА_1. не вніс, а використав на особисті цілі.
26 червня 2007 року засуджений ОСОБА_1. знову прибув в домогосподарство ОСОБА_3., де отримав від останнього в якості сплати штрафу 2000 грн. Аналогічним способом засуджений ОСОБА_1. привласнив кошти, отримані від ОСОБА_3.
Всього привласнив коштів на суму 2 650 грн.
Крім цього ОСОБА_1, 6 липня 2007 року з метою сприяння ОСОБА_3. у вирішенні особистих проблем, на прохання останнього склав, вчинив підпис від імені начальника відділу ДВС ОСОБА_4. та видав ОСОБА_3. завідомо неправдиву довідку за вихідним №3257 від 6 липня 2007 про те, що ніби то ОСОБА_3. штраф в сумі 12 тис. грн. сплатив повністю.
Фактично на день видачі довідки загальна сума сплаченого ОСОБА_3. штрафу становила 7 650 грн. Привласнені гроші в сумі 2650 грн. засуджений ОСОБА_1. повернув ОСОБА_3.
В зміненій апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити, призначивши йому основне покарання у виді штрафу без призначення додаткового покарання, мотивуючи тим, що суд не врахував його молодий вік, що він повністю відшкодував заподіяну шкоду, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв слідству у розкритті злочину, має на утриманні мати інваліда 3 групи, а призначення йому додаткового покарання позбавить його можливості працювати та утримувати непрацездатну матір.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. Будь-яких даних, які б ставили під сумнів зазначене рішення, в тому числі й юридичну оцінку дій ОСОБА_1. у матеріалах справи немає. Дії засудженого ОСОБА_1. з наведених підстав, кваліфіковані правильно і під час апеляційного розгляду справи ніким не оспорюються.
Разом з тим суд, призначаючи засудженому ОСОБА_1. основне покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані щодо його особи, наявні пом’якшуючі покарання обставин.
Суд першої інстанції, як видно з вироку, хоча і послався на цілий ряд обставин які пом’якшують покарання засудженому ОСОБА_1., зокрема те, що він вперше вчинив злочин і притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому і повністю відшкодував заподіяні збитки але належно не врахував їх і не обговорив питання про можливість призначення йому основного та додаткового покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1. виключно позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки ще до порушення щодо нього кримінальної справи.
За наявності таких обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та відсутності обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що є усі підстави для зміни вироку суду в частині призначення засудженому ОСОБА_1. основного та додаткового покаранная, шляхом виключення з вироку вказівку суду про призначення додаткового покарання, пом’якшення основного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України та призначення покаранная за ч. 2 ст. 191 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції цього закону, задовольнивши змінену апеляцію засудженого ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367, 373 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Змінену апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити.
Вирок Гусятинського районного суду від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1. змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим:
- за ч.2 ст.191 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 2 500 грн. штрафу без позбавленням права обіймати певні посади;
- за ч.1 ст.366 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 850 грн. штрафу без позбавленням права обіймати певні посади.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 призначити у виді 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн. штрафу без позбавленням права обіймати певні посади.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий: ( підпис)
Судді: ( два підписи)
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.