h

справа №  2-а-253/09 

категорія  2.31.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 липня 2009 р.                                                                                          м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Капинос О.В. ,

при секретарі -       Недашківському К.М.    ,

за участю позивача та  представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до   Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат",  Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації    

про  стягнення коштів.,-

встановив:

 Позивач у березні 2006 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" на його користь 16126,50 доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 3225,30 грн. грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з березння 2003 року по грудень 2006 року; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації прийняти для перерахування на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" платіжні документи на виплату позивачу вказаної вище заборгованості. Посилався на те, що протягом вказаного періоду йому не було проведено  у повному обсязі виплати, передбачені ст. 39 Закону та виплати, передбачені ст. 37 Закону у грудні 2007 року , що призвело до порушення його прав.  Посилався на те, що отримував  відповідні доплати та грошову допомогу у розмірах, передбачених  Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній  заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з"явився, просив справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача  - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат"  в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення на позовну заяву. Просить в частині позовних вимог до ВАТ "Овруцький молочноконсервний комбінат" відмовити.

 Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

Встановлено, що позивач в спірний період працював та проживав в м. Овруч Житомирської області, яке згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до  зони гарантованого (добровільного) відселення внаслідок  аварії на ЧАЕС.  Має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого (добровільного) відселення проводиться доплата  до заробітної плати в  розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого (добровільного) відселення  - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.          

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою доплати до заробітної плати та грошової допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені  права позивача.

 Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:

з1 січня 2003 року -185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262 грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року -332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн..

Суд важає, що стягненню підлягають виплати за період з лютого 2003 року по 31 грудень 2005 року. Доплати за 2006 рік стягненню не підлягають, оскільки дію ст. 37 та  ст. 39 зупинено на 2006 рік  Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

За таких обставин, стягненню підлягають доплати за період з лютого 2003 року по 31 грудень 2005 року.

Заборгованість розраховується за формулою:

сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.

Підлягало до сплати доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону : 16102,77 грн.;

фактично сплачено:356,93 грн.

Таким чином, заборгованість перед позивачем за ст. 39 Закону складає 15745,87 грн. - диференційовано до отриманої заробітної плати.

Підлягало до сплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за ст. 37 Закону: 2997,20 грн.;

Фактично  сплачено за період з лютого 2003 року по 31 грудня 2005 за ст. 37 вказаного Закону  73,50  грн.

Заборгованість за вказаний період за ст. 37 складає 2930,00 грн.

Отже, з врахуванням вище викладеного, в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 2930,00 грн.та за ст.39 Закону  - 15745,87 грн., а всього -18675,87 грн.. 

Згідно з п.4 пп. 2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Враховуючи  положення ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та стягнути з останнього  вказану заборгованість, оскільки воно є  розпорядником  коштів для даних виплат. Щодо вимог, заявлених до ВАТ "Овруцький молочноконсервний комбінат", суд в цій частині позовних вимог відмовляє в зв'язку  з тим, що даний відповідач не розпорядником коштів по вказаним виплатам.

Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості  застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. ст.  11, 94, 158 -163, 167, 254  КАС України, суд -  

постановив:

  Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Овруцької районної  державної адміністрації на користь ОСОБА_1 15745,87 грн.  доплати до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), 2930,00 грн. заборгованості по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) а всього - 18675,87 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

 Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий суддя:                                                                                     О.В. Капинос