Судове рішення #6089507








         АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И


23 липня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                                      Головуючого: Коваленка Є.П.

                                                      суддів: Стадника О.Б., Гавриш Г.П.  

                                                      з участю прокурора – Зозулі І.І.

                       захисника – ОСОБА_1 .  

                                                      засудженого – ОСОБА_2 .

                       потерпілої  - ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 . на вирок Підволочиського районного суду від 4 квітня 2008 року , -

 

                                                      в с т а н о в и л а:

      Цим вироком:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженець села ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , українець, гр. України, з вищою освітою, одружений, працюючий економістом з фінансової роботи фінансово-аналітичного гіпермаркету «Епіцентр», не судимий

засуджений:

- за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Згідно вироку суду, засуджений   ОСОБА_2 .   2 листопада 2007 року близько  18  години  30  хвилин,  керуючи  автомобілем « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Львів-Кіровоград-Знам’янка» в напрямку м. Тернополя з швидкістю 90 км/год., на 190 км. автодороги, що освітлювалася за допомогою освітлення в барі «НОН СТОП» та АЗС, що давало можливість побачити пішоходів,  в порушення вимог п.п. 2.3 б; 12.2; 12.3; 1.5 «Правил дорожнього руху України», не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав ____________________________________________________________________ Справа № 11-163/08                                                                Головуючий у 1 інстанції  Могачевська В.Й.

Категорія ч.2 ст.286 КК України                                            доповідач  Стадник О.Б.


           

таку швидкість руху, яка б давала йому можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, знаючи по наявність на вказаній ділянці дороги кафе-бару, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної його зупинки, а тому скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 ., який проходив проїжджу частин дороги, смертельно травмувавши його.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 . просить вирок суду змінити, призначивши йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі без позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що злочин вчинив з необережності, щиро розкаявся у вчиненому та всемірно сприяв слідству, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, добровільно відшкодував заподіяну шкоду.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про необхідність пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_2 . застосувавши ст. 75 КК України та виключити з вироку вказівку суду про призначення додаткового покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами, потерпілу ОСОБА_3 ., яка ствердила, що засуджений ОСОБА_2 . повністю відшкодував їй заподіяну шкоду і просить змінити вирок суду, обравши йому покарання не пов’язане з позбавленням волі без позбавляти прав керування транспортними засобами, засудженого ОСОБА_2 . та його захисника, які частково підтримали апеляцію і просять вирок суду в частині призначення покарання змінити, призначивши покарання не пов’язане з позбавленням волі та без позбавлення права керувати транспортними засобами, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає,  що вона підлягає задоволенню з таких підстав:

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. Винуватість засудженого ОСОБА_2 . у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 . за обставин,, зазначених в судовому рішенні, матеріалами справи доведена. Про це свідчать належно перевірені докази, які змістовно виписані у вироку суду.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів зазначене рішення,  в тому числі й юридичну оцінку дій ОСОБА_2 . за ч.2 ст. 286 КК України у матеріалах справи немає. Дії засудженого ОСОБА_2 . з наведених підстав, кваліфіковані правильно і під час апеляційного розгляду справи ніким не оспорюються.

       Що ж стосується  призначеного покарання, то в цій частині вирок суду містить непереконливі висновки.

             Суд першої інстанції, як видно з вироку, хоча і послався на цілий ряд обставин, які пом’якшують покарання засудженому ОСОБА_2 , зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, частково відшкодував заподіяні збитки але належно не врахував їх і не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства та без призначення додаткового покарання у виді позбавлення його прав керування транспортними засобами.

    Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 ., повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, повністю сплативши матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_3 ..

    За таких обставин, за наявності кількох обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи позицію прокурора та потерпілої ОСОБА_3 .  про необхідність пом'якшення покарання засудженому, колегія суддів вважає, що є усі підстави для зміни вироку суду в частині призначення засудженому ОСОБА_2 . основного та додаткового покарання, застосування. ст.75 КК України, звільнення його від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням та виключення з резолютивної частини вироку вказівки суду про призначення додаткового покарання у виді позбавлення його прав керування транспортними засобами.

    Керуючись ст.ст.365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -


у х в а л и л а:

   

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 . задовольнити, а вирок Підволочиського районного суду від 4 квітня 2008 року щодо нього змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про позбавлення засудженого ОСОБА_2  прав керування транспортними засобами строком на 2 роки.

    Вважати ОСОБА_2  засудженим за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2   від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 2 роки.

    Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 . обов’язки не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    В решті вирок залишити без змін.




Головуючий: (підпис)

Судді: (два підписи)


З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                         О.Б.Стадник.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація