АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого –Декайла П.В.
суддів: Стадника О.Б., Татарчука В.Г.
з участю прокурора – Зозулі І.І.
захисника ОСОБА_1 .
засудженого – ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 травня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, гр. України, з середньою освітою, одружений, працює водієм Тернопільського комбінату «Будіндустрія», проживає у АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Застосовано ст. 75 КК України та засудженого ОСОБА_2 . звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 . покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_2 . 30 вересня 2007 року о 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в порушення п.п.2.9 /а/ ____________________________________________________________________ Справа № 11-196\08 Головуючий у 1 інстанції Бергуляк Ф.Г.
Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач Стадник О.Б.
Правил дорожнього руху України, керував автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 автодорогою Доманово – Ковель – Чернівці – Тереблече на 314 кілометрі + 400 метрів, у напрямку м. Тернопіль поблизу с. Лозова Тернопільського району зі швидкістю приблизно 70 кілометрів на годину.
В порушення вимог п.п.2.3 /б/ Правил дорожнього руху України, засуджений ОСОБА_2 . не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою і в момент виникнення небезпеки для руху, тобто появи неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ., який на велосипеді рухався проїзною частиною дороги в попутному напрямку і якого засуджений ОСОБА_2 . об’єктивно спроможний був побачити, порушуючи п.п.12.3. Правил дорожнього руху України негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжуючи рух у заданому напрямку, допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_3 ., спричинивши йому тілесні ушкодження, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 . просить вирок щодо нього змінити, пом’якшити покарання в межах санкції статті обвинувачення та обрати мінімальне покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що судом не враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та конкретні обставини справи, зокрема: вчинений злочин не відноситься до категорії тяжких; - не наступило тяжких наслідків після вчинення злочину; - не враховано його особу, а саме його вік та досить великий стаж роботи водієм, а також пом’якшуючих вину обставин - визнання вини, щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, позитивні характеристики по місцю постійного проживання та роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, засудженого ОСОБА_2 . та його захисника, які просять вирок суду змінити, пом’якшити покарання шляхом скасування додаткового покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:
Висновок суду про винність ОСОБА_2 . у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які належно оцінені судом і в апеляції не оскаржуються.
Суд вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 . за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, суд призначив покарання засудженому ОСОБА_2 . у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. На обґрунтування свого рішення, суд врахував повне визнання вини засудженим, щире каяття, сімейний стан, те, що він працює, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, частково відшкодував заподіяну шкоду і думку потерпілого і його представника.
Разом з тим, суд при призначенні основного та додаткового покарання врахував і те, що засуджений ОСОБА_2 . вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння.
З врахуванням конкретних обставин справи та особи засудженого ОСОБА_2 . суд прийшов до висновку про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства, а тому призначив йому покарання за тяжкий злочин в межах санкції статті обвинувачення наближене до мінімального з позбавленням права керувати транспортними засобами та застосував ст.75 КК України звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду в частині призначення покарання про що ставиться питання засудженим ОСОБА_2 . та відповідно у задоволенні його апеляції.
Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 травня 2008 року щодо нього без змін.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.