УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2009 року Справа №Б-39/136-09
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В., судді Білоусової Я.О,
при секретарі –Горбачовій О.А.
за участю представника ФО-П ОСОБА_1 –ОСОБА_2
(дов. б/н від 28.07.209р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 (вх.№2461 Х/2-5)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2009 року
по справі № Б-39/136-09
за заявою ФО-П ОСОБА_1, м. Харків
до ФО-П ОСОБА_4, м. Харків
про визнання банкрутом, -
встановила:
У червні 2009 року ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон), обґрунтовуючи заяву незадовільним фінансовим станом, наявністю кредиторської заборгованості та відсутністю майна за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2009 року (суддя Крестьянінов О.О.) відмовлено в задоволенні клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи. Залишено заяву боржника без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) з мотивів не надання кредитором без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Скасовано арешт, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2009р. на майно, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, невідповідність вимогам чинного законодавства України та прийнятої з порушенням норм діючого законодавства. Скаргу обґрунтовує тим, що при поданні заяви про банкрутство ФО-П ОСОБА_4 боржником були додержані усі вимоги чинного законодавства України щодо оформлення заяви, а на час розгляду справи відповіді з установи банку, куди подавався запит на предмет реквізитів або кореспондентського рахунку боржника не надійшло.
Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноваженого представника заявника апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції ухвалою господарського суду від 03.07.2009р. було порушено провадження у справі за заявою ФО-П ОСОБА_1 про визнання його банкрутом; призначено проведення засідання суду на 20.07.2009р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на майно боржника та зобов’язано заявника до дати проведення засідання надати суду дані про загальну сум заборгованості перед усіма кредиторами, у тому числі по заробітній платі перед працівниками, а також заборгованості по податкам і зборам, дані про майнові активи боржника, у тому числі дані про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, поштові адреси банків і інших фінансових установ, у яких відкрито рахунки боржника, документи фінансової звітності.
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.09.2008р. Заяву про порушення справи про банкрутство обґрунтовує тим, що за результатами своєї підприємницької діяльності він має незадовільний фінансовий стан, який виражається у наявності кредиторської заборгованості та відсутності майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів. Грошові зобов'язання має перед: ТОВ „ЮРПОЛІС КОМПАНІ”, згідно договору про надання юридичних послуг №1565/09 від 15.01.2009р. на загальну суму 20000грн.; фізичною особою ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2008р. на загальну суму 3060грн.; фізичною особою ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу №01-10-08 від 01.10.2008р. на загальну суму 2500грн. Іншої заборгованості боржник не має. Будь-які активи у нього відсутні.
Ухвалою суду від 20.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 29.07.2009р. та зобов’язано боржника надати додаткове правове та документальне обгрунтування заяви про визнання його банкрутом, оригінали документів, копії яких додані до заяви, (для огляду), виконати вимоги ухвали господарського суду від 03.07.2009р.
Ухвалою від 29.07.2009р. у зв'язку з неподанням ФО-П ОСОБА_1 без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд залишив позов без розгляду на підставі ч. 1 ст. 9 Закону та п. 5 ст. 81 ГПК України, припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також скасував арешт, накладений ухвалою від 03.07.2009р.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити згідно ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону разом з іншими виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником.
В порушення вимог ст. 7 Закону ні заява боржника, ні додані до неї матеріали не містять доказів наявності (заявлених кредиторами) вимог до боржника, а також реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника. Відсутність вказаних обставин стало перешкодою по встановленню стану боржника як неплатоспроможного.
На підставі ч.1 ст. 9 Закону, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, суддя залишає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.
Окрім того, суд виходив з того, що за заявою громадянина-підприємця господарський суд може згідно ч. 2 ст. 48 Закону відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Однак, з боку боржника не проявлено намірів щодо проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви боржника без розгляду, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, скасування арешту, накладеного ухвалою від 03.07.2009р.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору…Залишення позову без розгляду у випадку ненадання витребуваних документів можливо тільки за наявності таких умов: - документи повинні бути витребувані судом ; - документи дійсно необхідні для вирішення спору; - відсутні поважні причини, в зв’язку з якими документи не можуть бути подані.
З матеріалів справи вбачається, що з моменту порушення провадження у даній справі - 03.07.2009р. і до прийняття ухвали про залишення заяви без розгляду -29.07.2009р. ФО-П ОСОБА_1 не надав без поважних причин витребувані ухвалами суду документи, які дійсно необхідні для вирішення спору.
Зазначене свідчить про те, що суд, відповідно до норм ст. 4-3 ГПК України створював сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.
Приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду господарським судом Харківської області дотримано вимоги чинного законодавства, ФО-П ОСОБА_1 без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, що дійсно перешкоджало вирішенню спору.
Як свідчать матеріали справи, ФО-П ОСОБА_1 не було надано суду всіх необхідних документів, які підтверджують його незадовільний фінансовий стан- неплатоспроможність боржника, наявність кредиторських заборгованостей, а також строку їх виконання, реквізити розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання, суму вимог кредиторів за грошовими зобов’язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником.
та відсутність майна за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів.
Статтями 47 - 49 Закону встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).
Згідно ч. 1, 3 ст. 7 Закону заяву про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити, разом з іншими виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність з поданням до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника. Але заява ФО-П ОСОБА_1 не містить обставин, що підтверджують його неплатоспроможність, як боржника.
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цій частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Доказів таких обставин боржник не надав.
Тобто, Закон визначає умови, при наявності яких господарський суд порушує справи про банкрутство. Це - неплатоспроможність боржника та безспірність вимог кредиторів. Зобов’язання доказування цих умов покладено на ініціатора порушення справи (кредитора або боржника).
Відповідно до ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів –це вимоги визнані боржником, інші вимоги підтверджені виконавчими або розрахунковими документами, по яких згідно законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.
Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами, безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також — обставини щодо того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. В той час, як господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами».
Таким чином, вищезазначене спростовує посилання ФО-П ОСОБА_1 на те, що ним були додержані усі вимоги чинного законодавства України щодо оформлення заяви про порушення справи про банкрутство, а його посилання на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства позбавлені фактичного та правового обґрунтування.
Тому, суд першої інстанції правомірно відмовив представнику боржника у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки визнав заявлене клопотання необґрунтованим та спрямованим на затягування розгляду справи. Крім того документи, які він планував надати суду, не впливають на встановлені судом обставини та розгляд справи.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що залишення позову без розгляду, згідно ст. 81 ГПК України, не позбавляє права позивача після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 29.07.2009 року по справі № Б-39/136-09 відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2009 року по справі № Б-39/136-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Т.В. Гончар
Суддя Я.О. Білоусова