РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Судців Летягіної О.В.
Сінані О.М.
При секретарі Сафіній Ф.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири, що є спільною сумісною власністю на квартиру, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним як удаваної угоди і визнання дійсним іншого договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 на рішення Армянського міського суду АР Крим від 19.09.2006р.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ квартири АДРЕСА_1, про визнання частки в праві спільної сумісної власності на квартиру, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування квартирою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана квартира була придбана ними в 2004 році, тобто за час перебування у шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю. Оскільки шлюб між ними було розірвано, а домовленості щодо розподілу квартири досягнуто не було, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1\2 частку квартири.
Відповідач чинить їй перешкоди в користуванні квартирою, а саме змінив замки у вхідній двері і вона з малолітньою дитиною не має змоги проживати в квартирі. За таких обставин вона просила суд зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою.
Крім того, вказувала, що вони з відповідачем є спільними власниками спірної квартири, шлюб між ними розірваний, в зв'язку з чим просила встановити порядок користування квартирою і виділити їй для проживання з малолітньою дитиною дві кімнати, а ОСОБА_2 залишити одну кімнату.
Справа № 22-ц-983\2007р. Головуючий в 1 інстанції : Хомутов В.М.
Доповідач: Іващенко В.В.
2
ОСОБА_3, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, недійсним як удаваної угоди, яка приховує іншу угоду - договір купівлі-продажу квартири, укладений фактично між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_3, і визнання дійсним цього договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 жовтня 2003 року вони придбали у ОСОБА_4 вказану спірну квартиру, при цьому мали намір подарувати її ОСОБА_2, проте не змогли цього зробити, оскільки в довіреності, виданій ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 не були надані повноваження щодо дарування квартири. Тому, ОСОБА_3, яка діяла від імені та в інтересах продавця, уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, при цьому гроші за покупку квартири відповідач позивачці не передавав. За таких обставин вони просили суд визнати за ОСОБА_6 і ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на цю квартиру і визнати договір купівлі-продажу квартири від 29 квітня 2004 року квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, недійсним як удаваної угоди, яка приховує іншу угоду - договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_3, і визнати дійсним цей договір.
Рішенням Армянського міського суду від 19 вересня 2006 року ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про визнання частки в праві спільної сумісної власності на квартиру відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням задоволено.
ОСОБА_2 зобов'язаний усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перешкоди в користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. ОСОБА_1 і ОСОБА_8 вселені в квартиру АДРЕСА_1.
Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: ОСОБА_1 і ОСОБА_8 надано в користування дві житлові кімнати площею12,2 кв. м. і 8,6 кв. м.; ОСОБА_2 надано в користування кімнату площею 18,6 кв. м.
Нежилі приміщення квартири: кухня, санвузол, ванна кімната, коридор, -залишені в загальному користуванню сторін.
Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 02 жовтня 2003 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та ОСОБА_6 В іншій частині ОСОБА_3, ОСОБА_6 в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального права і постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частки квартири та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_6.
Зокрема, вони вказують на те, що суд визнавши дійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 02 жовтня 2003 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, при цьому ніяким чином не висловив думку щодо законності або незаконності договору від 29 квітня 2004 року, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Крім того, вказують на те, що гроші на квартиру передавали також і батьки позивачки,
Справа № 22-ц-983\2007р. Головуючий в 1 інстанції : Хомутов В.М.
Доповідач: Іващенко В.В.
3
вона мала змогу економити на допомозі по догляду за дитиною, квартира була придбана за спільні кошти та спільними зусиллями подружжя.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 є обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив із того, що договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 29.04.2004р. є удаваною угодою, яка приховує іншу угоду: договір-купівлі-продажу цієї квартири, укладений 02.10.2003р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Проте, таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.І ст. 58 ЦК України удаваною є угода, яка вчинена сторонами для приховання іншої угоди, яку вони насправді вчинили.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2004р. державним нотаріусом Армянської державної нотаріальної контори був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2
Немає ніяких підстав вважати, що представник продавця ОСОБА_4 за дорученням - ОСОБА_3- діяла з метою приховати іншу угоду, яка насправді б мала місце 02.10.2003р.
Висновок суду про доведеність факту укладення удаваного правочину не відповідає обставинам справи.
Факт представництва продавця ОСОБА_4 матер"ю ОСОБА_2 -ОСОБА_3- при укладенні договору купівлі - продажу квартири 29.04.2004р. зовсім не свідчить про те, що вона мала намір приховати інший правочин, а саме договір купівлі-продажу нею та її подружжям ОСОБА_6 у ОСОБА_4 спірної квартири, як помилково вважав суд.
Жодна зі сторін не оспорює того факту, що спірна квартира була придбана для проживання сім"ї ОСОБА_2: його подружжя - ОСОБА_1 і малолітньої дитини - ОСОБА_9. Цей правочин і був вчинений на ім'я одного з подружжя.
Жодна зі сторін не надала суду переконливих доказів про належність саме їй грошей, що було сплачено продавцеві. Факт передачі суми, обумовленій договором купівлі-продажу продавцеві ОСОБА_4 її представником - ОСОБА_3 свідчить лише про належне виконання нею обов'язків представника та не про що інше.
Таким чином, суд, ухвалюючи рішення в цієї частині, вважав встановленими обставини, які не були насправді доведені позивачами за зустрічним позовом.
Крім того, суд неправильно застосував норму матеріального права, зокрема ч.2 ст. 58 ЦК України ( у редакції 1963р.): визнавши дійсним договір купівлі-продажу квартири від 02.10.2003р., суд не визнав недійсним договір купівлі-продажу цієї ж квартири від 29.04.2004 р.
За таких обставин, рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у позові про визначення частки в праві спільної сумісної власності та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2004р.недійсним та визнання дійсним договору від 02.10.2003р. згідно з п. п. 2, 4 ч.І ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 та відмову у задоволенні зустрічного позову з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 60, 63 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної
Справа № 22-ц-983\2007р. Головуючий в 1 інстанції : Хомутов В.М.
Доповідач: Іващенко В.В.
4
власності, та кожний з них має рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю.
Судова колегія встановила, що спірна квартира набута ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за час шлюбу, тому є об'єктом права спільної сумісної власності.
За таких обставин відповідно до ч.1 ст. 69, ч.І ст. 70 Сімейного Кодексу України позивачка ОСОБА_1 має право на 1/2 частку квартири №АДРЕСА_1.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За таких обставин, колегія суддів, дійшла висновку про законність та обґрунтованість позову ОСОБА_2 та вважає за необхідне припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на квартиру та визнати за кожним з подружжя право власності на 1/2 частку квартири.
Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_6 колегія суддів вважає необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачі не надали будь-яких доказів, які б підтверджували ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог.
Згідно з ч.І ст. 88 ЦПК України судова колегія присуджує ОСОБА_2 з другої сторони понесені нею судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 64 грн. 26 коп.
Керуючись 303, 307, п. п. 2, 4 ч.І ст. 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Армянського міського суду від 19 вересня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 у позові про визнання права власності на частку квартири, що є спільною сумісною власністю, та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2004р. недійсним та визнання дійсним договору від 02.10.2003р. - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на квартири АДРЕСА_1 загальною вартістю 14500 грн..
Поділити квартиру АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на 1А частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 67,3 кв. м., у тому числі, житловою площею 39,4 кв. м., що складається з трьох кімнат, кухні, ванної кімнати, туалету, прихожої, шафи, лоджії, балкону за кожним.
ОСОБА_3, ОСОБА_6 у позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу квартири недійсним як удаваної угоди і визнання дійсним іншого договору купівлі-продажу - відмовити.
Справа № 22-ц-983\2007р. Головуючий в 1 інстанції : Хомутов В.М
Доповідач: Іващенко В.В.
5
Стягнути з і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 64 грн. 26 коп.
В іншій частині рішення Армянського міського суду від 19 вересня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: Іващенко В.В. Летягіна О.В. Сінаф OjM.