УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24   січня   2007   року   колегія   судців   судової   палати   у   цивільних   справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Шестакової Н.В. суддів   КателінаВ.П.

Кузнєцової О.О. при секретарі   Іванові O.K., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сімферополі цивільну справу за позовом     ОСОБА_1,  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Державного підприємства Придніпровська залізниця і відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою Державного підприємства   Придніпровська залізниця на рішення Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2004 року ОСОБА_1,ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися з позовом до Залізничної станції Сімферополь про стягнення кожному з них моральної шкоди у розмірі 25000грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у результаті нещасного випадку на виробництві загинув член їх сім"ї ОСОБА_4., який доводився позивачам відповідно чоловіком, батьком та сином.

В ході розгляду справи первісного відповідача було замінено на Державне підприємство Придніпровська залізниця (а.с.48). Потім позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі, а також з ДП Придніпровська залізниця моральну шкоду на користь кожного з позивачів по 2500грн. (а.с.52-53).

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнено з ДП Придніпровська залізниця у рахунок відшкодування моральної шкоди кожному з позивачів по 7000грн. Додатковим рішенням від 23 жовтня 2006 року була прийнята відмова позивачів від позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі, і провадження у цій частині закрито.

В апеляційній скарзі ДП Придніпровська залізниця ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що   суд першої інстанції неправильно застосував   норми

Справа № 22-ц-1134/2007 р.                       Головуючий в 1 інст. -Кукта М.В.

                                                                                Доповідач - Шестакова Н.В.

2

матеріального права щодо визначення належного відповідача і не врахував те, що позивачі за змістом ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суб'єктами страхування від нещасного випадку на виробництві" є застрахованими особами, тому обов'язок відшкодувати моральну шкоду у зв"язку із загибеллю їх члена сім'ї' повинно нести відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі.

Розглянувши цивільну справу в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.303,308,309 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про стягнення моральної шкоди з ДП Придніпровська залізниця, суд першої інстанції виходив з того, що члени сім"ї померлого мають право на страхові виплати, вичерпний перелік яких здійснює Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; моральна шкода не віднесена до зазначених страхових виплат, тому застосовуються загальні правила відшкодування моральної шкоди за нормами ЦК України.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, не суперечать діючому законодавству і грунтуються на правильному тлумачені та застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.ч.1,2.ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суб'єктами страхування від нещасного випадку на виробництві є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

У разі настання страхового випадку застраховані мають право одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону.

Судом по справі встановлено, що померлий ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з ДП Придніпровська залізниця, позивачі є членами його сім'ї'.

Відповідно до ч.2ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого члени його сім»ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку з втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого. Таким чином, вищевказаний  Закон передбачає виключний перелік страхових виплат, які

3

повинні здійснюватись Фондом членам сім»ї померлого. Виплата Фондом сум на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна членам сім»ї застрахованого смертю останнього, Законом не передбачена.

На викладені обставини звертала увагу колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в ухвалі від 08.12.2005 року по справі за позовом ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Джанкої АРК.

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, за наявності її вини.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_4 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві.

На підставі наведеного відповідальність за моральну шкоду, спричинену сім»ї загиблого, несе ДП Придніпровська залізниця, яка не забезпечила безопасного ведення робіт.

Крім того, позивачі відмовилися від позову до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі, додаткове рішення про закриття провадження у цій частині не оскаржено. Також відсутні правові підстави щодо застосування ч.З ст.303 ЦПК України і скасування зазначеного додаткового рішення.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги неспроможні. Керуючись  статтями  303,307,308   Цивільного  процесуального   кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

У ХВ А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДП Придніпровська залізниця відхилити.

Рішення Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року і додаткове рішення того ж суду від23 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду Украіни протягом двох

місяців.