Справа №  1 – 62  

2009  рік      

В   И   Р   О   К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    23  червня 2009    року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області

    в особі: головуючого – судді СТЕЦЮКА І.С.

    при секретарі:  ГУРСЬКОЇ  І.А.

    з участю прокурора: ЯРЕМЧУКА  В.В.    

    та адвоката (адвокатів)

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні ) в    місті Теофіполі справу про обвинувачення ОСОБА_1, який народився  19  лютого 1983  року  у   с. Чкалово Херсонської  області,   проживає у с.   Михнівка Т еофіпольського  району Хмельницької  області,  громадянина  України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживає у фактичних  шлюбних  відносинах,  має  на  утриманні  неповнолітню  дитину, працездатного, не працює,   засудженого  7  грудня 2005  року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим  по ч. 3 ст. 185  КК  України на три роки позбавлення волі, постановою Устинівського районного суду Кіровоградської  області від 27  січня 2008  року був  умовно-достроково  звільнений  на 10 місяців 15  днів, покарання  відбув, у  вчиненні  злочину,   передбаченого  ч. 2  ст. 186  КК  України

  В  С  Т  А   Н  О  В  И  В  :  

    Підсудний ОСОБА_1, раніше  судимий за ч. 3 ст. 185 КК  України  9  лютого 2009 року близько 21 години 30 хвилин неподалік адміністративного будинку  Теофіпольського  районного суду що по вул.. Леніна  у  смт. Теофіполі  Хмельницької  області  після бійки із ОСОБА_2, під час якої він заподіяв  йому легкі  тілесні  ушкодження за його нетактовну  поведінку, умисно, з метою покарати  останнього матеріально з місця  конфлікту  відкрито викрав куртку потерпілого вартістю 250  гривень а також  шкіряний  гаманець вартістю 40  гривень, який знаходився у кишені куртки,  з грошима в сумі 30  гривень тобто  заволодів  майном  потерпілого на загальну  суму 320  гривень.  

      Підсудний  ОСОБА_1  вину  свою  у  вчиненні  злочину  визнав  повністю  і показав,  що  дійсно  ввечері  9  лютого 2009  року поблизу будинку районного суду між ним та потерпілим  виникла бійка під час якої він, підсудний, кілька разів  вдарив потерпілого від чого він  впав, а коли підвівся  то з місця  події втік. Під час бійки із потерпілого злетіла куртка яку він, підсудний взяв  собі і з місця події  пішов. Пізніше  він  виявив у куртці шкіряний  гаманець у якому було  30 гривень. Згодом почув, що міліція розшукує куртку, одумався і    заніс  її  у міліцію. У вчиненому  розкаявся, просив  його суворо не  карати.  Заявив клопотання  про спрощений порядок  розгляду  кримінальної  справи.

    Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт бійки з  підсудним. На його, потерпілого, думку  бійка виникла з вини підсудного який на його прохання дати  цигарку відповів нецензурними словами та вдарив. Підсудний підтвердив той  факт, що  підсудний з  місця події забрав його куртку у  якій був  шкіряний  гаманець  із грошима в сумі біля 30 гривень. Із  показань   потерпілого встановлено також, що він гукав щоб  підсудний повернув  куртку але він на це не відреагував.

    Крім цього вина  підсудного  повністю  доведена  доказами,  які є  у  справі  однак  вони  судом  не  досліджувалися  оскільки   вони  ніким  не  оспорюються.

    Оцінюючи  викладені  обставини  у  їх  сукупності  суд  приходить  до  висновку,  що  

вина  підсудного  у  тому, що він, 9  лютого 2009   року   близько 21 години 30 хвилин на вул.. Леніна у смт. Теофіполі після бійки з потерпілим ОСОБА_2 з місця конфлікту відкрито викрав куртку останнього вартістю 320 гривень, а також  шкіряний гаманець  вартістю 40  гривень з грошима  в сумі 30 гривень, які були у кишені куртки, та заволодів ними, тобто у грабежі, який він вчинив після  вчинення крадіжки, судимість за яку не погашена,тобто повторно    повністю  доведена, а  його  дії  правильно  кваліфіковані по          ч. 2      ст. 186  КК  України.

    При  призначенні  підсудному  покарання  за  вчинений  злочин  суд  враховує ступінь тяжкості вчиненого,  обставини  справи,  особу  підсудного.  

    Підсудний визнав вину і розкаявся у вчиненому, він сприяв  розкриттю  злочину, має на утриманні малолітню дитину. Вказані  обставини  значно  пом’якшують   покарання   підсудного.  

    Оцінюючи  викладені  обставини у  їх  сукупності  суд  приходить  до  висновку  про те, що   виправлення    підсудного  можливе  без  відбування  ним  призначеного  покарання, а  тому    вважає  можливим  застосувати  до  нього  ст.  75  КК  України.

    Виходячи  з   наведеного,  керуючись ст. ст. 323, 324  КПК  України,  районний  суд                                                                                                

З  А  С  У  Д  И  В  :  

    ОСОБА_1    визнати винним у вчиненні   злочину, передбаченого   ч. 2   ст. 186    КК  України.  

    ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 186  КК  України  призначити покарання у виді  чотирьох років позбавлення волі.

    На  підставі  ст.  75  КК  України  засудженого ОСОБА_1   від  відбування  призначеного  покарання  звільнити з   випробуванням  із  призначенням  йому  іспитового  строку    один рік  шість   місяців.

    До вступу вироку у законну силу запобіжний  захід  засудженому   залишити  той же -  підписку  про  невиїзд.  

    Речові  докази:   куртку та шкіряний гаманець передати потерпілому.

    Вирок  може  бути  оскаржений  у  Хмельницький  апеляційний  суд   через районний  суд  протягом  15  діб з  моменту  його  проголошення.

        Головуючий :