Справа №2-а-420/2009

П О С Т А Н О В А

                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 року                                                       Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.

   при секретарі: Поляков А.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС ДАІ УМВС України в м. Дніпропетровську, про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2009 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ДПС ДАІ УМВС України в м. Дніпропетровську, про скасування постанови (а.с. 3).

Позивач  у позовній заяві  та у судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 15.03.2009 року він на власному автомобілі Даймлер-Крайслер, д/н: 188-94 АЕ, рухався в районі дії знаку населеного пункту «Ювілейне» зі швидкістю 60 км/год, чим перевищив дозволену швидкість на даному відрізку дороги на 24 км/год, позивач був зупинений інспектором ІДПС ДАІ ОСОБА_2. По даному факту інспектором була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 100426 від 15.03.2009р про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що дії працівника ВДАІ при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення є неправомірними, а постанова незаконною, оскільки номер вимірювального приладу «Радис» у протоколі та у постанові не співпадає, також не співпадає дата складення протоколу та постанови. Просив суд постанову, винесену за наслідками складення протоколу про адміністративне правопорушення, по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 102131 від 17.03.2009р. скасувати(а.с. 6).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, наявні в матеріалах справи(а.с. 10).

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2009 року позивач на власному автомобілі Даймлер-Крайслер, д/н: 188-94 АЕ, рухався в районі дії знаку населеного пункту «Ювілейне», де його зупинив інспектор ІДПС ДАІ ОСОБА_2,  внаслідок чого останнім був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ 2 0765726 від 15.03.2007р, в якому зазначалось, що позивач перевищив дозволену швидкість, дані обставини підтверджуються поясненнями позивача у судовому засіданні та доказами наявними у матеріалах справи(а.с. 5).

Також судом встановлено, що 15.03.2009 року прапорщиком Інспекції дорожньо-патрульної служби ОСОБА_2  було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 100426 від 15.03.2009р. за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.,  дані обставини підтверджуються поясненнями позивача у судовому засіданні та письмовими доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 6).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи  міськрайонний суд,  у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими  законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази  на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні, приймаючи до уваги пояснення позивача про неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, а також про розбіжність між протоколом та постановою по справі про адміністративне правопорушення  від 15.03.2009 року, та враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження  правомірності свого рішення, суд вважає, що Постанова АЕ № 100426 від 15.03.2009 р., винесена прапорщиком Інспекції дорожньо-патрульної служби ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 122  КУпАП є необґрунтованою та неправомірною, а отже підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 288 КАС України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову АЕ № 100426 від 15 березня 2009 р., винесену прапорщиком міліції ДПС БДПС ДАІ ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 122  КУпАП - скасувати.

Постанову суду може бути оскаржено у Апеляційний Адміністративний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови  до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду  Дніпропетровської  області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:                                                         Ф.Ф. Маймур