Справа № 2-а-249/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року                                      Жовтневий районний суд

                             м. Дніпропетровська

    У складі:

    Головуючого         – судді Черновськой Г.В.

    При секретарі           – Воблікова О.В.

    За участю:

    Представника позивача     - ОСОБА_1

    Представника відповідача     - ОСОБА_2

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

    У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 17 грудня 2008 року ІВО ДТП ВДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 було винесено постанову по   справі про адміністративне правопорушення АЕ № 004607, згідно вказаної постанови 17 грудня 2008 року о 11 годині 45 хвилин в м. Дніпропетровську по вул. Короленко в районі буд. 12 було припарковано автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3. Цими діями, як зазначено в постанові, було, порушено вимоги пункту 33.3.34 Правил дорожнього руху України - «Зупинку заборонено».

Вважаючи дії відповідача такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, просив суд визнати їх незаконними та скасувати постанову АЕ № 004607 по справі про адміністративне правопорушення, постановлену ІВО ДТП ВДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_3 стягнення у розмірі 300 (триста) гривень.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

    Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував.

    Судом встановлені наступні факти:

17 грудня 2008 року ІВО ДТП ВДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 004607.

Згідно вказаної постанови 17 грудня 2008 року о 11.45 в м. Дніпропетровськ по вул. Короленко в районі буд. 12 було припарковано автомобіль «Шевроле Лачеті», державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_3. Цими діями, як зазначено в постанові, було, нібито, порушено вимоги пункту 33.3.34 Правил дорожнього руху України - «Зупинку заборонено».

Керуючись ст. 14.1 Кодексу про адміністративні правопорушення було постановлено рішення накласти на ОСОБА_3 стягнення у розмірі 300 (триста) гривень. 8 січня 2009 року ОСОБА_3 було отримано копію Постанови по справі про адміністративне правопорушення, хоча на конверті дата відправлення зазначена як 1 січня 2009 р.

13 січня 2009 року Позивач подав скаргу на ім'я начальника ДАІ м. Дніпропетровська підполковника міліції ОСОБА_4 про оскарження вищезазначеної постанови. В своїй скарзі ОСОБА_3 пояснював наступним.

Дійсно на перехресті вул. Короленка та вул. Комсомольська встановлено знак «Зупинку заборонено», однак із застереженням «Окрім автотранспорту будинку № 25». Будинок по вул. Комсомольська є жилим будинком, однак в ньому також знаходиться різні офісні приміщення та відділення банку «Форум». Отже, яким чином визначається належність того чи іншого автомобілю до зазначеного будинку, незрозуміле.

Згідно договору № 1765 з ВАТ «СЕБ-Банк» позивач працював водієм. На виконання своїх трудових обов'язків 17 грудня 2008 р. він привіз операціоніста ВАТ «СЕБ-Банк» ОСОБА_5 до відділення банку «Форум», яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 25, і супроводжував операціоніста до банку. Вказаними діями пояснюється короткострокова зупинка ОСОБА_3 в зоні дії знака, і фактично він не порушував зазначений знак, оскільки безпосередньо має відношення до «автотранспорту будинку № 25».

Всі вищезазначені факти підтверджуються і поясненнями операціоніста ОСОБА_5.

27 січня 2009 року на адресу Позивача було направлено відповідь на скаргу, де зазначалося, що в діях скаржника, ОСОБА_3 вбачається порушення вимог її. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху України і що адміністративне правопорушення у відношенні останнього складена об'єктивно.

Статтею 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить наступного. Так, відповідні питання врегульовані Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою KMУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає можливим постанову від 17 грудня 2008 р. серії АЕ № 004607 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, оскільки вважає, що позивач діяв з дотриманням Правил дорожнього руху України, затверджених постановою KMУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 158 – 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов - задовольнити частково.

Постанову від 17 грудня 2008 р. серії АЕ № 004607 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у відповідний строк апеляційної скарги, постанова набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання такої заяви.

Суддя: