копія
Справа № 1-77/2007
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Малюк Т.О.
при секретарі Кожухар О.М..
з участю прокурора Буц Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, проживаючого у АДРЕСА_1, не працюючого, розлученого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
- за ст. 164 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з рішенням Вознесенського міського суду Миколаївської області від 22.07.1992 року підсудний ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, починаючи з 14.07.1992 року і до її повноліття.
Не зважаючи на це та попередження державного виконавця, підсудний ОСОБА_1 від сплати аліментів злісно ухиляється, ніде не працює, на обліку у центрі зайнятості населення не перебуває, ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, в її вихованні участі не приймає. У зв'язку з цим утворилася заборгованість по аліментам станом на 01.12.2006 року у сумі 1827 грн. 03 коп.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що він дійсно зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Аліменти не сплачує, оскільки не працює, так як не може влаштуватися. На обліку у центрі зайнятості не перебуває. У даний час має намір влаштуватися на роботу, регулярно сплачувати аліменти та погасити заборгованість.
Винність підсудного підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2, даними в ході дізнання, де вона пояснила, що у 2004 році, з січня по травень 2005 року та у 2006 році підсудний не сплачував аліменти на утримання доньки, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 1827 грн. 03 коп. Покарання просить йому обрати по закону.
Пояснення підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, тому у відповідності до ч. З ст. 299 КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 доведена у повному обсязі І його дії, які полягають у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей /аліментів/, правильно кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України.
До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить визнання ним своєї вини, а також те, що він є не судимим.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не виявлено.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує викладене, його посередню характеристику з місця проживання, думку потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 /один/ рік. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає передбачені п. п. З та 4 ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися у ці органи на реєстрацію.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.