Справа № 2-а-2246/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2009 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
Головуючого – судді Мальована В.В.
при секретарі – Хоменко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просить зобов‘язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2008 року в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку, відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася їй зазначена допомога у належних сумах, а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В судове засідання позивачка не з’явилась. Від неї надійшла заява в якій вона просить справу розглянути в її відсутність.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. У 2008 році відповідно до підпунктів 7, 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення ст. 56, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційними, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені. Рішенням же Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-р/2008 вищеназвані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були визнані неконституційними, тому законних підстав для виплати позивачці допомоги в більшому розмірі немає. Окрім того посилається на те, що позивачка пропустила строки звернення до суду, встановлені ст. 99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка має на утриманні сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження ( а. с. 9). Управлінням праці та соціального захисту населення позивачці призначена щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У 2007 році позивачці була нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період : листопад 2007 року – 75 грн., грудень 2007 року – 90 грн. та з січня 2008 року по грудень 2008 року по 130 грн. щомісячно., що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на а. с. 26. Розмір допомоги при був визначений управлінням праці та соціального захисту населення у відповідності до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла в період проведення вказаних виплат позивачці, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у такому розмірі: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Пунктом 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» також було передбачено, що розмір державної допомоги сім‘ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім‘ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Ст. 5 вказаного Закону передбачено, що всі види державної допомоги сім‘ям з дітьми, в тому числі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім допомоги у зв‘язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» була зупинена на 2007 рік та статтею 56 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно статті 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.
В той же час ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулась до суду з позовом 29.01.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а. с. 14-15).
Позивачка не довела поважність пропуску строку звернення до суду, а тому суд вважає, що нею без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, так як до суду вона звернулась тільки в січні 2009 року.
У 2008 році розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначався відповідачем відповідно до ст. 13, ч. 1 ст. 15, Пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами відповідно до п.п. 7, 8 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Так допомога надавалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неконституційними не визнані та діяли протягом 2008 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки в 2008 році діючим законодавством, згідно якого управління праці та соціального захисту населення проводили нарахування та виплату зазначеної щомісячної допомоги, був визначений інший її розмір, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог що стосуються періоду 2008 року.
Виходячи з зазначеного, позивачці необхідно відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 99-100, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В.Мальована