ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-5725/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року                                                                         

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді-                                                    Запотічного І.І.

при секретарі                                                               Жарській І.І.

за участю:

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України , -

в с т а н о в и в :

  Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., мешканець Вірменії, АДРЕСА_1,  28.08.2009 р. вчинив спробу незаконного перетину державного кордон  з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску чим порушив законодавство України з прикордонних питань і підлягає примусовому видворенню з України.

В судовому засіданні представник позивача Лісогор А.Ю. позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та звернути

постанову до негайного виконання..

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

 Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення за межі території України іноземця чи особи без громадянства.

Судом встановлено, що громадянин Вірменії 28.08.2009 р. вчинив спробу незаконного перетину кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон в районі 734 прикордонного знаку на відстані 500 м від лінії державного кордону  та був затриманий прикордонним нарядом відвідділу прикордонної служби "Рава-Руська" Львівського прикордонного загону, під час руху в напрямку Республіки Польща.

01.09.2009 р. Личаківським районним судом м.Львова відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відносно нього застосовано адміністративний арешт строком на 15 діб.

Вивчаючи матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання.

З практики Європейського суду з прав людини випливають три умови, що є обов'язковими для визначення посягання на особисту свободу. Правомірними є законність, мета, підстава позбавлення свободи.

В першу чергу є законність, вищевказані нормативні акти підтверджують законність утримання іноземної особи.

Друге: Мета здійснення затримання особи, це запобігання вчинення правопорушень (можливо в деяких випадках і злочинів) затриманого особою.

Трете: Підставою є законне тримання особи для здійснення з мстою запобігання її спроби незаконного перетинання державного кордону та вжиття заходів з метою видворення за межі території України (депортації) або екстрадиції. Даний пункт він прочитаний з п. 1, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 1950 року.

Беручи до уваги те, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 не має близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, а також те, що він незаконно перетнув державний кордон з метою подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних документів по території України з ціллю потрапити до Республіки Польща, тим самим своїми діями грубо порушив вимоги ст. 25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства», та згідно вимог ч.2, ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підлягає примусовому видворенню за межі території України.

Крім, того як свідчать надані суду письмові докази відповідач визнає факт спроби незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, які відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Примусово видворити громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за межі України.

Продовжити термін утримання на період необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, з 28 липня 2009 року по 28 січня 2010 року. Помістити громадянина ОСОБА_1 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Запотічний І.І.                                             

          Повний текст постанови виготовлений 22.09.2009 р.