Справа №1-24/09р

                                                              В И Р О К

                                                         Іменем   України

11 серпня 2009 року

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді Кучера І.Б

              при секретарі Куриляк О.Г

              та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу про обвинувачення ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, народився в с.Плебанівка Теребовлянського району Тернопільської області, проживає в с. АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, невійськовозобов’язаного, не судимого, не працюючого, обвинувачується за ч.2 ст.125 КК України,-

                                                                   В С Т А Н О В И В:

    Підсудній ОСОБА_2  о 10 годині 04 серпня 2008 року перебуваючи на земельній ділянці своєї дружини ОСОБА_3  , що в с. АДРЕСА_1 , під час конфлікту що виник між сім’ями ОСОБА_3  та ОСОБА_4  за відновлення межових знаків між їхніми земельними ділянками, наніс удар рукою в праву вискову ділянку голови потерпілого ОСОБА_5  внаслідок чого спричинив йому легкі тілесні ушкодження.

    В судовому засіданні підсудній своєї вини не визнав та пояснив суду, що він 04 серпня 2008 року перебуваючи на земельній ділянці своєї дружини, в присутності дільничного міліціонера намагався прибрати загорожу, яку перенесли ОСОБА_5  на їхню земельну ділянку.В цей час ОСОБА_5  наніс йому удар рукою в обличчя та почав його тягнути.Дільничий міліціонер їх розборонив і він відійшов в сторону. ОСОБА_5  не наносив жодних ударів.

    Однак, незважаючи на те, що підсудній своєї вини не визнав, його вина у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5  повністю доведена доказами здобутими в ході судового слідства.

    Так, потерпілий ОСОБА_5  суду показав, що 4 серпня 2008 року ранком, о 6 годині, разом з братом відновили загорожу між земельними ділянками його матері ОСОБА_4  та ОСОБА_3 . О 10 годині ранку цього ж дня ОСОБА_2  та його зять ОСОБА_6  почали ломати загорожу. Він підійшов до ОСОБА_2  та попросив  не ламати огорожу, а дочекатися комісії для врегулювання спору, але ОСОБА_2  у відповідь вдарив його в обличчя і крім цього його почав бити і ОСОБА_6 . Мама намагалась їх розборонити і її також вдарив ОСОБА_2 . Після цього, він пішов до хати та взяв документи і показував їх дільничному інспектору. Підійшовши збоку ОСОБА_2  наніс удар рукою в область правого виска від чого він втратив свідомість та впав.

    Свідок ОСОБА_7  показав суду, що він 4 серпня 2008 року на прохання ОСОБА_2  виїжджав в с.Присівці для врегулювання конфлікту між ОСОБА_2  та ОСОБА_5  через те, що останні перенесли огорожу в сторону земельної ділянки ОСОБА_3 . Спочатку між ними відбувалась словесна перепалка, а після цього ОСОБА_2  почав розхитувати стовпики загорожі і ОСОБА_5  підійшов до нього та вдарив ОСОБА_2 . Сутичку між  ними припинив. Після цього, ОСОБА_5  пішов до хати та приніс якісь документи та показував їх і в цей час ОСОБА_2  підійшов збоку та вдарив кулаком ОСОБА_5  в голову.

    Свідок ОСОБА_4  показала суду, що 4 серпня  2008 року на земельній ділянці під час конфлікту між ОСОБА_2  та її сином, ОСОБА_2  намагався повалити огорожу, але син йому не дозволив цього зробити. Коли син  виніс з хати документи та показував дільничному міліціонеру, ОСОБА_2  підійшов до сина із заду та вдарив його кулаком в голову від чого він впав на землю.

    Свідок ОСОБА_3  суду показала, що чоловік 4 серпня 2008 року під час конфлікту з ОСОБА_5  обороняючись міг його вдарити.

    Крім показів свідків, вина підсуднього доведена і висновком судово-медичної експертизи №927 з якої вбачається, що потерпілому ОСОБА_5  04 серпня 2008 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин правої скроневої ділянки голови і вони є легкими тілесними ушкодженнями. Виникнення цих тілесних ушкоджень внаслідок удару рукою, ногою чи  іншим тупим предметом з обмеженою поверхнею не виключається і вони не властиві для ушкоджень, що виникають при  падінні на площину з висоти власного росту.

    Підходячи до кваліфікації дій підсуднього, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1ст.125 КК України, а не за ч.2 ст.125 КК України яку підтримує потерпілий, оскільки йому підсудній спричинив легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності.

    Твердження підсуднього про те, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому і зовсім жодного разу його не бив спростовуються показами свідка ОСОБА_7  та висновком судово-медичної експертизи і суд їх розцінює як вигадки з метою уникнення відповідальності. Покази свідка ОСОБА_3  про те, що  чоловік не бив ОСОБА_5 , суд не приймає до уваги також, оскільки вони спростовуються показами інших свідків і вона є зацікавлена в уникненні від відповідальності ОСОБА_2  з огляду на те, що він є її чоловіком.

    При призначенні міри покарання підсудньому суд приймає до уваги не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, але і самі обставини справи, першу судимість, позитивну характеристику з місця проживання, а тому вважає що його виправлення можливе застосувавши до нього таке покарання як штраф.

    Потерпілий звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з підсуднього 50 гривень матеріальних збитків та 3000грн моральної шкоди, посилаючись на те, що під час конфлікту він наніс тілесні ушкодження внаслідок яких він витрачав кошти на  ліки та переніс душевні страждання.

    В судовому засіданні потерпілий-цивільний позивач свій позов підтримав повністю та послався на обставини, викладені у позові.

    Цивільний відповідач-підсудній по справі позов не визнав та пояснив, що він тілесних ушкоджень ОСОБА_5  не наносив, а тому немає підстав для сплати коштів.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

    Згідно ч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана особі відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. В судовому засіданні потерпілий-цивільний позивач не навів доказів на підтвердження розміру майнової шкоди, а тому в цій частині позову слід відмовити у задоволенні.

    У відповідності до вимог ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    Судом встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5  було нанесено підсуднім ОСОБА_2 , що доведено показами потерпілого, свідків та висновком судово-медичної експертизи, а тому суд вважає, що потерпілому було спричинено моральну шкоду у вигляді фізичного болю, погіршення стану здоров’я, порушення звичайного ритму життя, а тому в користь потерпілого слід стягнути моральну шкоду яку суд оцінює в 400 гривень.

    На підставі наведеного, керуючись  ст.ст.322-325 КПК України,-

                                                                         З А С У Д И В:

    Визнати винним і засудити ОСОБА_2  за ст.125ч.1 КК України на 510 гривень штрафу.

    Позов ОСОБА_5  до ОСОБА_2  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2  в користь ОСОБА_5  400 гривень моральної шкоди. В стягненні з ОСОБА_2  в користь ОСОБА_5  50 грн матеріальних збитків відмовити за недоведеністю позовних вимог.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області на протязі 15-ти діб через Зборівський районний суд.

    Суддя підпис                 Копія  вірно

    Голова Зборівського

    районного суду                                         І.Б.Кучер.