Справа № 2-2562

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

03 вересня 2009 року                                          Замостянський районний суд м. Вінниці                 в складі : головуючого  судді Ковальської І.А.,

     при секретарі Мантак О.Л.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог Міського комунального підприємства «Житлово-комунальна контора № 15» про визнання права на користування житловим приміщенням, –

Встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням. Позовні вимоги мотивовані тим, що за рішенням виконавчого комітету Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1967 р. на підставі ордеру № 0797 серії А була надана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій проживав ОСОБА_2. Згодом в зв'язку з перенумеруванням будинків номер будинку 59 був змінений на будинок № 23. З 2002 року у вказаній квартирі позивачі почали проживати однієї сім'єю. За згодою наймача квартири ОСОБА_2. в квартиру вселилася ОСОБА_1 як член сім’ї наймача. Позивачі за рахунок спільного сімейного бюджету сплачували квартирну плату, комунальні послуги, здійснювали поточний ремонт та вели спільне господарство.

20 січня 2004 року за згодою ОСОБА_2. в квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований його син ОСОБА_2, який після розлучення батьків, продовжував мешкати разом зі своєю матір'ю. ОСОБА_2 як і до моменту реєстрації так і після реєстрації не проживав з наймачем та не користувався житлом за місцем реєстрації. Тобто не набув права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

21 листопада 2008 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 3090 та проживає в квартирі АДРЕСА_1, тобто фактично користується даним житловим приміщенням, відповідно сплачує всі комунальні послуги та квартирну плату, проте не є наймачем даної квартири та не зареєстрована в ній. З метою реєстрації в даній квартирі позивачі звернулися до Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15». Однак їм було відмовлено на підставі того, що ОСОБА_2 не надав згоди на проведення реєстрації та у неї відсутнє право на користування житловим приміщенням.

Дану відмову позивачі вважають необґрунтованою, оскільки ОСОБА_2. не набув права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, не проживав та не користувався даною квартирою, а наявність прописки не може бути підставою для визнання права на користування житловим приміщенням та не може засвідчувати той факт, що син вселився в квартиру  АДРЕСА_1.

Враховуючи, що вказана квартира знаходиться в комунальній власності, тому позовні вимоги позивачі пред’являють до Вінницької міської ради.  

В ході судового розгляду справи в якості співвідповідача був притягнутий              ОСОБА_2., який є сином позивача ОСОБА_2. та зареєстрований в квартирі                АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні позивачі та їх представник повністю підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили задоволити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу за його відсутності, на підставі наявних в справі доказів.

Представник відповідача – Вінницької міської ради позов не визнала, суду пояснила, що реєстрація громадян не входить до компетенції Вінницької міської ради. Законних підстав для набуття права користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 у позивачки ОСОБА_1 не має.

Представник третьої особи МКП «ЖЕК-15» у вирішенні виниклого спору поклався до розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.  

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 26.07.1967 р. ОСОБА_5. було видано ордер № 0797 серія А від 29.07.1967 року, на зайняття трьох-кімнатної квартири № АДРЕСА_1 На даний час квартира знаходиться в комунальній власності.

Відповідно до довідки МКП «ЖЕК № 15» від 12.03.2009 року № 947 у вказаній квартирі зареєстровані квартиронаймач ОСОБА_2. та його син ОСОБА_2

Згідно відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_1 зареєстрована по                    АДРЕСА_2 з 15.10.2008 року.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. зареєстрували шлюб 21 листопада 2008 року у Відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис  № 3090.

Позивачка ОСОБА_1 вказує на те, що вона вселилася у вищезазначену квартиру, постійно там проживає, сплачує за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони
в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не  обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають
з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

ОСОБА_1 вселилася в квартиру без письмової згоди всіх зареєстрованих членів сім’ї наймача, а саме без згоди сина наймача ОСОБА_2, тобто не було дотримано встановленого порядку при її вселені. Судом не встановлено, чи відповідач ОСОБА_2 взагалі висловлював таку згоду.

Твердження позивачів про те, що  ОСОБА_2. не набув права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, оскільки не проживав та не користувався даною квартирою, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки його право користування житлом ніким не оспорюється і відповідного рішення про втрату ним такого права не має.

Письмова згода відповідача ОСОБА_2 на реєстрацію та відповідно вселення позивачки ОСОБА_1 є обов’язковою, оскільки реєстрація та вселення особи потягне за собою внесення змін до договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ст. 103 ЖК України договір найму житлового приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім’ї і наймодавця.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам  не підвідомчі спори про відмову наймача чи членів його сім'ї в згоді на вселення в жиле приміщення інших осіб або в здачі його у піднайом. Для вирішення таких спорів встановлений не судовий порядок.

Відповідно до ст. 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Суд вважає відмову Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15» у реєстрації ОСОБА_1 за вищевказаною адресою правомірною.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 18, 103 ЖК України, П остановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,  суд –

Вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 20 днів апеляційної скарги після подання заяви про апеляційне оскарження через Замостянський районний суд м. Вінниці на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий :