КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.04.2007                                                                                           № 12/67

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Зубець Л.П.

                                        Мартюк А.І.

 при секретарі:                     Даценко В.М.  

 За участю представників:

 від позивача - Поляков Г. А., Мошківський А. І.,

 від відповідача - Багурна Н. О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Чернігівавтодеталь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.01.2007

 у справі № 12/67 (Лавриненко Л.М.)

 за позовом                               ВАТ "Райффайзен банк Аваль"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Чернігівавтодеталь"

 про                                                  стягення заборгованості 15775920,8 грн.

після оголошеної на підставі ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 10.04.2007р. до 11 год. 00 хв. 24.04.2007р.,

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2007р. у справі № 12/67 з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться на розрахункових рахунках останнього, в межах ціни позову та судових витрат, а саме в розмірі 15801538 грн. 80 коп., а у разі відсутності грошових коштів накласти арешт на майно, що належить відповідачеві, в межах ціни позову та судових витрат, а саме в розмірі 15 801 538 грн. 80 коп.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, в якій просить її скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що спірна ухвала суду необґрунтована та безпідставна; рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 12/335/16 від 11.01.2007р. про визнання недійсним договору застави законної сили не набрало; заборона відчуження заставленого майна, вчинена в нотаріальному порядку, не знята, і застава значиться в державному реєстрі іпотек і застав; ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” вже є стягувачем по відношенню до ВАТ “Чернігівавтодеталь” в межах виконавчого провадження № 109/11 від 03.08.2006р. внаслідок вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису на договору застави від 24.06.2004р. з метою повернення кредитних коштів по кредитному договору; накладення арешту на рахунки відповідача загрожує блокуванням господарської діяльності останнього та фактично повністю призупинить його підприємницьку діяльність.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими; умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю тощо; ухиляючись від виконання зобов’язань по кредитному договору, відповідач вживає дії щодо виведення заставного майна з-під заборони на відчуження та зняття арешту з метою подальшого відчуження даного майна і, як наслідок цього, невиконання своїх зобов’язань перед позивачем по кредитному договору; 22.03.2007р. при арешті майна відповідача було встановлено відсутність практично всього майна, яке було у власності відповідача на момент укладення кредитного договору; арешт в межах виконавчого провадження № 109/11 буде автоматично знятий у випадку вирішення відповідного спору на користь відповідача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 30.01.2007р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Чернігівавтодеталь” про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004р., а саме: 13 700 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 028 438 грн. 37 коп. відсотків за користування кредитними коштами, 52 605 грн. 94 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, 994 876 грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату кредитних коштів..

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2007р. було порушено провадження у справі № 12/67 за позовом ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ВАТ “Чернігівавтодеталь” про стягнення 15 775 920 грн. 80 коп.

30.01.2007р. позивач також звернувся до Господарського суду Чернігівської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач намагається будь-яким чином уникнути виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № 010/08/2131 від 15.06.2004р.; договір застави від 24.06.2004р., який забезпечував виконання відповідачем умов кредитного договору, в судовому порядку було визнано недійсним;  таким чином у позивача є всі підстави вважати, що в разі задоволення позову про стягнення з відповідача 15 775 920 грн. 80 коп. заборгованості, виконання рішення суду буде неможливим.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2007р. у справі № 12/67 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: накладено арешт на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться на розрахункових рахунках останнього, в межах ціни позову та судових витрат, а саме в розмірі 15 801 538 грн. 80 коп., а у разі відсутності грошових коштів накладений арешт на майно, що належить відповідачеві, в межах ціни позову та судових витрат, а саме в розмірі 15801538 грн. 80 коп.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї  ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення господарського суду.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Вирішення питання про вжиття чи невжиття заходів забезпечення позову є виключною компетенцією суду, який приймає рішення, керуючись згідно із ст. 43 ГПК України, своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи.

Аналізуючи матеріали справи, зокрема, розмір суми позовних вимог, відсутність доказів платоспроможності відповідача, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано  зробив припущення, що майно, грошові кошти, наявні у відповідача на момент пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитись, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, а отже і правомірно наклав арешт, виходячи із суми позову та судових витрат, понесених позивачем при звернені до суду.

При цьому суд апеляційної інстанції також приймає до уваги те, що єдиним правочином, укладеним на забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004р., був договір застави нерухомого майна та обладнання від 24.06.2004р. Разом з тим  рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2007р. у справі № 12/335/16  вказаний договір застави було визнано недійсним з моменту укладення.

Посилання апелянта на ненабрання рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2007р. у справі № 12/335/16 законної сили не заслуговує на увагу.

Не може бути підставою для скасування оспорюваної ухвали і посилання апелянта на існування арешту, який накладався в рамках  виконавчого провадження № 109/11, оскільки у випадку вирішення спору про визнання договору застави недійсним на користь ВАТ “Чернігівавтодеталь” вказаний арешт буде автоматично знятий, а виконавче провадження закрито.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються апеляційним господарським судом до уваги внаслідок їх безпідставності та декларативності.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2007р. у справі № 12/67 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Мартюк А.І.

 27.04.07 (відправлено)