КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2007 № 21/443
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Гарник Л.Л.
Зубець Л.П.
За участю представників:
від позивача - Коваль В. Б.
від відповідача - Клыновський Е. В.
від третьої особи 1 - Деревяненко М. М.
від третьої особи 2 - не зявились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна акціонерна компанія "Хліб України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.12.2006
у справі № 21/443 (Шевченко Е.О.)
за позовом Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
до Державна акціонерна компанія "Хліб України"
Приватне сільськогосподарське підприємством "Світанок"
третя особа відповідача Рівненське обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України"
третя особа позивача
про стягнення 18850,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2006р. у справі № 21/443 позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права; з наявних в матеріалах справи копій реєстрів електронних платежів неможливо зробити висновок про те, що ці кошти сплачені третьою особою-1 в рахунок заборгованості перед відповідачем; доказом сплати коштів є виключно оригінал платіжного доручення чи виписки з банку, які відсутні в матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів апелянта, зазначивши при цьому, що постановою КМУ № 690 відповідача було зобов’язано передати позивачу кредиторську заборгованість перед державним бюджетом, як пасив розподільчого балансу, та дебіторську заборгованість, як актив цього балансу; активом балансу може бути лише дійсна, фактично існуюча заборгованість, від погашення якої очікується економічна вигода, дохід; натомість відповідачем було передано позивачу дебітора – ПСГП “Світанок”, який провів розрахунок з ДАК “Хліб України” за поставлені мінеральні добрива відповідно до постанови КМУ № 977 від 03.09.1997р., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами електронних платежів; ПСГП “Світанок” провело кінцевий розрахунок з позивачем на суму 5 190 грн. 73 коп., зазначивши, що основний розрахунок провела з Рівненським ОДП ДАК “Хліб України”, яке діяло за дорученням відповідача; оскільки розрахунок проводився до підписання розподільчого балансу, отримані від третьої особи-1 кошти відповідач повинен повернути позивачу.
Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 15.05.2003р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, відповідно до п. 1., 3. якої постановлено утворити державне підприємство “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” (далі - Агентство) шляхом виділення із складу Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі - Компанія) філії “Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу” та віднести його до сфери управління Міністерства аграрної політики; доручено Державному казначейству, Державному комітетові з державного матеріального резерву, Укрексімбанку та Компанії забезпечити передачу Агентству непогашених за бюджетними позичками зобов'язань, що виникли внаслідок проведення розрахунків з оптовими постачальниками сільськогосподарським товаровиробникам через Компанію матеріально-технічних ресурсів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. № 977, від 29.12.1997р. № 1476, від 24.01.1998р. № 77, від 08.09.1998р. № 1395, від 09.03.1999р. № 330 і від 25.10. 1999р. № 1960.
05.07.2006р. Державне підприємство “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” звернулось з позовом до Державної акціонерної компанії “Хліб України”, третя особа: ПСГП “Світанок”, про стягнення 18 850 грн. 60 коп. основного боргу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі дебіторської заборгованості від 31.07.2003р. відповідач передав, а позивач прийняв дебіторську заборгованість ПСГП “Світанок” на загальну суму 24 041 грн. 33 коп.; в процесі роботи по стягненню заборгованості позивачем встановлено, що до підписання розподільчого балансу ПСГП “Світанок” провело розрахунок з Рівненським обласним дочірнім підприємством ДАК “Хліб України”, яке діяло за договором доручення від імені та за рахунок відповідача; всього ПСГП “Світанок” було перераховано відповідачу 20 041 грн. 74 коп.; в порушення п. 2. акту приймання-передачі дебіторської заборгованості від 31.07.2003р. кошти в сумі, еквівалентній зменшенню дебіторської заборгованості, відповідач на рахунок позивача не перерахував; на підставі ст. ст. 107, 109, 512, 519, 526, 530 ЦК України вказані кошти підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
В письмових поясненнях по справі відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на те, що метою створення позивача відповідно до статуту останнього була організація ним роботи по поверненню боргів підприємств агропромислового комплексу перед державою та їх реструктуризації; постановою КМУ № 690 від 15.05.2003р. передбачалась передача позивачеві права вимоги всієї дебіторської заборгованості без виключень; передача заборгованості позивачеві виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності, а отже позивач отримав і всі ризики щодо стягнення заборгованості; як вбачається з позовної заяви, ПСГП “Світанок” провело розрахунок в 2003 році до підписання розподільчого балансу; позивач не обґрунтував суму позовних вимог 18 850 грн. 60 коп.; додані до позовної заяви копії реєстрів електронних платежів доручень не є належними доказами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2006р. було залучено до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рівненське обласне дочірнє підприємство ДАК „Хліб України”.
Треті особи письмових пояснень по справі не надавали.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2006р. у справі № 21/443 позов задоволено.
Апеляційний господарський суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що 31.07.2003р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003р. № 690 між позивачем та відповідачем був підписаний акт передачі-приймання дебіторської заборгованості до розподільчого балансу між ДАК “Хліб України” та Державним підприємством “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”.
Відповідно до вказаного акту ДАК “Хліб України” передала, а ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” прийняло відповідно до розподільчого балансу станом на 01.08.2003р. дебіторську заборгованість на суму 305 732 грн. 60 коп., в тому числі і дебіторську заборгованість, що виникла у зв’язку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. № 977, на суму 90 325 грн. 00 коп. згідно із реєстрами (додаток № 1, № 2).
Згідно із додатком № 1 до акту передачі-приймання дебіторської заборгованості від 31.07.2003р. увійшла і дебіторська заборгованість ПСГП “Світанок” у зв’язку з виконанням постанови КМУ № 977, розмір якої становить 24 041 грн. 33 коп.
Абзацом 1 пункту 2 акту передачі-приймання дебіторської заборгованості від 31.07.2003р. встановлено, що в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з ДАК “Хліб України”, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” за розподільчим балансом, ДК “Хліб України” зобов’язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”.
Таким чином, якщо до підписання розподільчого балансу мали місце розрахунки дебіторів з відповідачем, які б зменшували дебіторську заборгованість, передану позивачу актом приймання-передачі від 31.07.2003р., у відповідача виникало зобов’язання перерахувати ці кошти на рахунки позивача.
Апеляційним господарським судом встановлено, що такі розрахунки з відповідачем дійсно мали місце.
Так судом встановлено, що 01.08.2001р. між Рівненським обласним дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” (повірений) та Державною акціонерною компанією “Хліб Україна” (довіритель) було укладено договір доручення № 4536, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов’язується від імені довірителя провести необхідні узгоджені з довірителем дії щодо витребовування грошових коштів, товарної продукції, іншого майна у дебіторів (боржників) довірителя згідно з переліком, який є невід’ємною частиною цього договору. Витребовуванню за даним договором підлягають всі грошові кошти, товарна продукція і майно дебіторів довірителя в рахунок погашення заборгованості останніх за отримані матеріально-технічні ресурси минулих років.
Згідно із ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
В додатку № 1 до договору доручення від 01.08.2001р. № 4536 встановлено перелік підприємств-боржників ДАК “Хліб України” по Рівненській області за поставлені мінеральні добрива згідно з постановою КМУ від 03.09.1997р. № 977, в якому серед інших знаходиться ПСГП “Світанок”, Рівненської області, Костопільського району з сумою заборгованості 31757 грн. 00 коп.
На виконання умов вказаного договору доручення було заявлено позов до ПСГП “Світанок” про стягнення 26 041 грн. 74 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.11.2002р. у справі № 11/445 задоволено позов прокурора Костопільського району в інтересах держави, в особі Рівненського обласного дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” до ПСП “Світанок” про стягнення 26 041 грн. 74 коп. Рішення мотивоване тим, що у відповідача заборгованість виникла внаслідок невиконання своїх зобов’язань за договором, укладеним відповідно до постанови КМУ № 977 від 03.09.1997р.; 25.12.2000р. ПСГП “Світанок” та ДАК “Хліб України” уклали договір № 3132 реструктуризації боргів, згідно умов якого в зв’язку з частковим виконанням відповідачем умов договору та наявною заборгованістю 31 757 грн. 00 коп. узгодили строк повного розрахунку в грошовій формі – до 01.10.2001р.; станом на 01.05.2002р за відповідачем рахується заборгованість 26 041 грн. 74 коп., що стверджується актом звірки розрахунків, іншими матеріалами справи.
Таким чином станом на 22.11.2002р. заборгованість ПСГП “Світанок” перед Державною акціонерною компанією “Хліб України” становила 26 041 грн. 74 коп., яка і підлягала стягненню за рішенням суду.
23.01.2003р. своєю ухвалою Господарський суд Рівненської області розстрочив виконання рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 11/445 від 22.11.2002р. Виносячи вказану ухвалу, суд виходив з того, що у відповідача відсутні кошти, а сільськогосподарське виробництво має сезонний характер; під час оголошеної судом перерви відповідач добровільно сплатив 4 000 грн. 00 коп., таким чином на час розгляду заяви заборгованість відповідача зменшилась до 22 041 грн. 74 коп.; сторони погодили, що вказану суму позивач буде сплачувати протягом наступних чотирьох місяців 2003р.: в лютому – 5 000 грн., в березні – 5 000 грн., в квітні – 6 000 грн. та в травні – 6 041грн. 74 коп.
31.03.2003р. відповідач та третя особа 2 вдруге уклали договір доручення № 6205, предметом якого були зобов’язання повіреного виконати від імені та за рахунок довірителя дії щодо стягнення з боржників на користь довірителя дебіторської заборгованості.
В додатку № 1 до договору доручення № 6205 від 31.03.2003р., в переліку підприємств боржників знаходилось ПСГП “Світанок”, Рівненської області, Костопільського району з сумою непогашеної заборгованості 26 041 грн. 33 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана заборгованість була повністю сплачена ПСГП “Світанок” Рівненському обласному дочірньому підприємству ДАК “Хліб України”, що підтверджується платіжними дорученнями: № 69 від 07.02.2003р. на суму 5 000 грн.; № 128 від 06.03.2003р. на суму 1 000 грн. 00 коп.; № 143 від 14.03.2003р. на суму 4 000 грн.; № 234 від 08.04.2003р. на суму 6 000 грн.; № 290 від 05.05.2003р. на суму 6 041 грн. 74 коп.
Оригінали вказаних платіжних доручень містяться в матеріалах справи.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист Генерального директора Рівненського обласного дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” № 08-12/19 від 11.04.2007р., яким він повідомляє, що ПСГП “Світанок”, Костопільського району відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 11/445 за позовом прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Рівненського ОДП ДАК “Хліб України” про стягнення 26 041 грн. 74 коп. повністю погасило заборгованість в сумі 26 041 грн. 74 коп. в 2003 році.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже на підставі наданих доказів, враховуючи те, що правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що 05.05.2003р. ПСГП “Світанок” остаточно погасило свою заборгованість у зв’язку з виконанням Постанови КМУ № 977 перед ДАК “Хліб України” через його повірену особу - Рівненське обласне дочірнє підприємство ДАК “Хліб України”.
Як вже було встановлено, заборгованість ПСГП “Світанок” перед ДАК “Хліб Україна”, яка виникла у зв’язку з виконанням Постанови КМУ № 977 була включена в склад дебіторської заборгованості права вимоги позивача відповідно до акту приймання-передачі дебіторської заборгованості від 31.07.2003р.
Останній платіж був здійснений ПСГП “Світанок” 05.05.2003р., тобто до підписання розподільчого балансу.
За таких підстав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ПСГП “Світанок” через повірену особу відповідача розрахувався з останнім до складення розподільчого балансу по своїм зобов’язанням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 977, а тому, враховуючи те, що ПСГП “Світанок” перерахувало позивачу 5 190 грн. 73 коп. та на підставі абз. 1 п. 2 акту приймання-передачі від 31.07.2003р., відповідач зобов’язаний перерахувати кошти в сумі 18850 грн. 60 коп. позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Абзацом 1 п. 2 акту приймання-передачі від 31.07.2003р. відповідачу встановлений строк в один місяць для виконання зобов’язання по перерахуванню коштів позивачу з моменту виявлення факту проведення розрахунку дебіторами.
Останній платіж ПСГП “Світанок” здійснило 05.05.2003р., проте в порушення абз. 1 п. 2 акту приймання-передачі від 31.07.2003р відповідач свої зобов’язання по перерахуванню коштів на рахунок позивача не виконав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 850 грн. 60 коп. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду першої інстанції винесено з врахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2006р. у справі № 21/443 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Гарник Л.Л.
Зубець Л.П.
25.04.07 (відправлено)