КОПІЯ                                                                                                                                

Справа № 1-94/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2007 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Миронової О.В. при секретарі  Матвєэвій Т.В. з участю прокурора Нижнік Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився с.Вороні-вка Вознесенського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого у приватного підприємстві «Укрінтерпостача» ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, - в скоєні злочину, передбаченого ст, 164 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно рішення Вознесенського міського суду від 5 грудня 2001 року забов*язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньго сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, на користьОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку але не менш 1/2 частини неоподаткованого мінімального доходу громадян, починаючи з 26.11.2001 року та до його повноліття.

Але ОСОБА_1 від сплати аліментів злісно ухиляється, ніякої матеріальної допомоги мвоєму сину не надає, в його вихованні участі не приймає. Заборгованність по аліментам за цей період, станом на 01.12.2006 року складає 4 706 грн. 62 коп.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєні злочину визнав повністю ї пояснив, що він дійсно не сплачує аліменти на утримання сина.

Винність підсудного підтверджується матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-розрахунком заборгованності по аліментам а.с.З;

-копією попередження про відповідальність за ухилення від сплати аліментів а.с.4-7;

-копією виконавчого листа від 29.10.2003 року а.с.8-9,

Суд вважає недоцільним дослідження доказів у відношенні тих фактичних обставин справи, які ніким не осопорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що винність ОСОБА_1 доведена в повному обсязі і в його діях, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів), вбачається склад злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України суд не вбачає

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обираючі міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, те що він позитивно характеризується, має місце роботи та вважає за

можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України засудженного ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов'язки : не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб усіма учасниками процесу з моменту його проголошення.