ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2009 року Справа № 28/312-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Пруднікова Г.В.
за участю прокурора Зіма В.Б.
представників
позивача Колісник Л.П., Лелеко В.В.
відповідача Коваленко Р.А.
розглянувши у судовому засіданні апеляційне подання прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09р. у справі № 28/312-08
за позовом прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг
до комунального житлового підприємства №5, м. Кривий Ріг
про стягнення 211 949,75 грн.,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2008 року позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 211 949,75 грн., що складалися з 70 784,65 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 6081,69 грн. пені, 957,55 грн. 3% річних, 3 089,48 грн. інфляційних втрат та 131 036,38 грн. вартості безпідставно набутого майна у вигляді не облікованої електричної енергії.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 року у справі № 28/312-08 (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги були задоволені частково в сумі 127864,45грн. В іншій частині в позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за актами про порушення ПКЕЕ №А002786 від 13.12.07р., №А002936 від 05.02.08р., №А002739 від 05.10.07р., №А002937 від 22.01.08р., складеними за адресами вул. Ватутіна, 80 та вул. Кропівницького, 83, є необґрунтованими, оскільки відповідач в даному випадку не являється споживачем електричної енергії та безпосередньо не здійснював її без облікове споживання.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, у якому просить частково скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на те, що КЖП №5 отримувало від мешканців спірних будинків оплату за житлово-комунальні послуги, до складу яких входить вартість електричної енергії, яка споживається на освітлення місць загального користування та витрати на електроенергію для ліфтів, але не перераховувало останню Енергопостачальнику.
Відповідач вважає доводи апеляційного подання необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2002р. між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж (Енерго постачальник) та КЖЕП №5 (Споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії за №500001, відповідно до якого сторони зобов’язалися: позивач – постачати електричну енергію у визначених договором обсягах, відповідач – оплачувати фактично спожиту електричну енергію згідно з діючою ціною, визначеною договором у порядку, встановленому п. 4.2 договору.
На виконання зобов’язань за договором позивач протягом 2007-2008 р.р. поставляв відповідачу електричну енергію та виставляв рахунки на її оплату, відповідач приймав електричну енергію, однак, розрахунки за останню проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, що спричинило утворення заборгованості у сумі 64 094,28 грн., доказів погашення якої відповідач у судове засідання не представив.
З врахуванням приписів ст.ст. 525, 526, 629, 625 Цивільного кодексу України, 193, 230-232 Господарського кодексу України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача окрім суми заборгованості передбачену п. 4.6 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення, а також інфляційні втрати та річні.
Протягом зазначеного періоду представниками Криворізьких МЕМ проведено низку перевірок об’єктів щодо дотримання Правил користування електричною енергією (надалі – ПКЕЕ) на об’єктах відповідача, за результатами яких складено відповідні акти та здійснені нарахування відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією:
3 074,71 грн. – по акту №А 002739 від 05.10.07р. (вул. Кропивницького, 83),
63 551,58 грн. – по акту № А002786 від 13.12.07р. (вул. Ватутіна, 80),
1261,86 грн. – по акту №А002937 від 22.01.08р. (вул. Кропивницького, 83),
34 123,70 грн. – по акту №А002935 від 28.01.08р. (вул. Шкапенко, 13А),
9 376,41 грн. – по акту №А002936 від 05.02.08р. (вул. Ватутіна, 80),
19 648,12 грн. – по акту Б001964 від 19.03.08р. (вул. Шкапенко, 13А).
Господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум, нарахованих за актами №№А002739, А002937 (вул. Кропивницького, 83), №№ А002786, А002936 (вул. Ватутіна, 80) про порушення споживачем ПКЕЕ.
Відповідно до вказаних актів позивачем встановлені порушення відповідачем п.п. 1.3, 5.1 Правил, а саме, споживання електричної енергії без договору.
Пунктом 1.3 Правил встановлено, що Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (в редакції, що діяла на момент перевірки).
Щодо відповідача, то останній не являється ні виробником, ні постачальником, ні споживачем електричної енергії, оскільки згідно п. 1.2 Правил під визначенням споживач розуміється юридична або фізична особа, що використовує електроенергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Поняття „споживачі енергії” наведено у статті 1 Закону України „Про електроенергетику”, відповідно до якого це суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електроенергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Таким чином, відповідач в розумінні ПКЕЕ не являється споживачем електроенергії, оскільки договір між сторонами про постачання електричної енергії до будинків по вул. Кропивницького, 83 та вул. Ватутіна, 80 відсутній.
Матеріалами справи посвідчується, що відповідач належним чином повідомляв позивача про прийняття на своє обслуговування житлового будинку №83 по вул. Кропивницького у 2004 році, по вул. Ватутіна, 80 – у 2006 році та просив про внесення відповідних змін до договору №500001 від 08.04.2002р.
Наслідком зазначених звернень явилася низка перевірок вказаних будинків представниками Енергопостачальної організації та нарахування розрахунковим шляхом сум до сплати. Відповідні зміни в договір з грудня 2004 року по вересень 2009 року внесені не були.
Отже, допускаючи постачання електричної енергії за відсутності договору, позивач сам порушив вимоги вказаних Правил, ч.2 ст. 275 ГК України, яка встановлює заборону на відпущення енергії без оформлення договору енергопостачання та створив штучні умови для порушення законодавства про електроенергетику відповідачем.
З огляду на викладене, посилання позивача на порушення відповідачем п. 1.3 ПКЕЕ спростовується наданими у справу матеріалами. Твердження про самовільне підключення відповідачем токоприймачів (№№ А002936, А002937) також не підтверджується матеріалами справи, відповідно до яких на момент передачі житлових будинків на обслуговування відповідачу, останні вже були підключені до мереж електропостачальника.
Протоколами №252/11 від 11.10.07р., №260 від 18.12.07р., №265 від 29.01. 08р., №267 від 12.02.08р. посвідчується, що нарахування відповідачу вартості електроенергії здійснювалося позивачем на підставі п.2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06р. №562 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Мінюсті України 04.07.06р. за №782/12656. Застосування зазначеної норми пов’язане безпосередньо з наявністю порушення, вказаного у п.п. 7 п. 2.1 цієї Методики, а саме – самовільним підключенням електроустановок.
Оскільки факт самовільного підключення будинків позивачем документально не доведений, спірне нарахування проведено безпідставно.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
В силу п. 4 ч.3 цієї статті дані положення застосовуються і до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зі змісту зазначеної норми випливає, що підставами для виникнення такого зобов’язання є факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього підстав.
Як факт споживання відповідачем електричної енергії, так і її обсяги, визначені розрахунковим шляхом, не доведені позивачем належними та допустимими доказами.
За викладених обставин господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в даній частині.
Посилання прокурора на те, що оплата спожитої електричної енергії здійснюється мешканцями житлових будинків у складі квартирної плати та залишається в користуванні позивача являється припущенням скаржника і не підтверджується документально. Окрім того, дане посилання не має відношення до даного спору, оскільки предметом останнього являється не повернення безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів, а стягнення сум, нарахованих за актами про порушення споживачами ПКЕЕ.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 року у справі № 28/312-08 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В. Чоха