Справа № 2-31/2007 р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007 року. Кременчуцький районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Кузнецова А.В.
при секретарі Харченко Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
Сторони зареєстрували перший шлюб в 2004 році, дітей в шлюбі не мають.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючі, що сім'я розпалась.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідачка позов визнала, вважає, що шлюб не можливо зберегти.
Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, з'ясував, що подружжя шлюбні стосунки фактично не підтримують з серпня 2006 року, миритися протягом тривалого часу не бажають, строк наданий для примирення позитивних наслідків не дав.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,, що мають істотне значення.
Таким чином, з урахуванням встановлених фактів, які викликані не випадковими причинами, а мають стійких характер і свідчать, що подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ :
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, 1979 року народження та ОСОБА_1, 1986 року народження, зареєстрований 2 жовтня 2004 року у Білецьківській сільській Раді Кременчуцького району, актовий запис НОМЕР_1.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17 грн. в рахунок держави, а ОСОБА_2. від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.