№22-ц- 2773/09р.                                                                                Головуючий 1 інстанції -

Категорія: визнання права власності                                                Штих Т.В.

виключення майна із опису та звільнення                                       Доповідач -Гальянова І.Г.

з-під арешту

                                                                       УХВАЛА                                                                                    

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        23 вересня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді :     Міненкової Н.О.

                           суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                   Ларенка В.І.

                          при секретарі:                 Григоренко К.Ю.  

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009  року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи у справі : Державна виконавча служба Дзержинського району м. Харкова гаражний кооператив „Динамівець” про визнання права власності, виключення майна з опису та звільнення з - під арешту ,-

                                                          ВСТАНОВИЛА :

       07 березня 2006  року ОСОБА_1. звернулась у суд з позовом в якому ,на підставі ст.48 Закону України „Про власність” , ст. 59 ЗУ „Про виконавче провадження”. ст. 60 СК України, ст.ст. 368,369, 370.371 ГК України  просила виключити з опису та звільнити з під арешту, визнавши за нею право власності на майно, придбане з відповідачем в період шлюбу, а саме: автомобіль марки „Мерседес” реєстраційний  номер НОМЕР_1, мікроавтобус „Форт-Транзіт” реєстраційний номер НОМЕР_2.  гаражний бокс НОМЕР_3 в гаражному кооперативі „Динамівець”.( т.1 а.с.3-4) .

      23 березня 2006 року ОСОБА_1. доповнила вказані позовні вимоги, та просила визнати за нею право власності на 1\2 частину зазначеного вище майна

       Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ухвалами Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2005 року  та від 03.10.2005 року на зазначене вище майно було накладено арешт. Вказане майно було придбано ними з відповідачем ОСОБА_2. в період шлюбу, а тому вона має право власності на 1\2 його частину ( т.1 а.с.31-32).

       Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.07.2006 року позов ОСОБА_1., задоволено частково. За нею визнано право власності на 1\2 частину зазначеного майна та  1\2 його частина звільнена з-під арешту та виключена з акту опису . Додатковим рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 11.09.2006 року З ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. стягнуто 04 грн.25 коп.( т.1 а.с.62-64, 80).

         Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.12.2006 року, вказані рішення суду були скасовані  та справа була передана на новий розгляд до того ж суду іншому складу суду ( т.1 а.с.130-133).

         15.03.2007 року, ОСОБА_1.  в порядку ст. 31 ЦПК України змінила підстави позову та доповнивши позовні вимоги, просила на підставі ст.ст. 60,70 СК України, ст. 55 ЗУ „Про власність”, визнати за нею право власності на зазначені вище автомобілі, виключивши їх з опису та звільнивши з-під арешту. Також просила виключити з опису та звільнити з-під арешту гаражний бокс в гаражному кооперативі „Динамівець” у зв”язку з тим, що він ні їй , ні її чоловіку не належить та на нього відсутні правоустановчи документи .(т.2 а.с.23-24).

        10.06.2007 року ОСОБА_1., в особі свого представника ОСОБА_4. , звернулась у суд з заявою, в якій, посилаючись на її бажання внести на депозитний рахунок 1\2 частини вартості зазначених автомобілів в сумі 35 541,78 грн., просила з метою  забезпечення її позову   прийняти від ОСОБА_1. на депозит зазначену суму ( т.2 а.с.51)

        Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2007 року,  на підставі ст.ст. 151-153 ЦПК України, позивачці дозволено внести на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації для забезпечення позовних вимог 35 541 грн.78 коп.( т.2 а.с.61).

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від23.08.2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково ( т.2 а.с.108-111).

         Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.11.2007 року, вказане рішення суду було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду іншому складу суду ( т.2 а.с.186-190).

         24.03.2008 року, ОСОБА_1., в особі свого представника, ОСОБА_4., звернулась у суд з клопотанням про призупинення провадження у зазначеній справі та про скасування вказаних заходів забезпечення позову шляхом скасування ухвали суду від 11.07.2007 року та повернення ОСОБА_1. внесених нею на депозит територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області 35 541,78 грн. ( т.2 а.с.212-213).

         Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2008 року, клопотання ОСОБА_1., в особі її представника ОСОБА_4., задоволено. Скасовано ухвалу Дзержинського районного суду від 11.07.2007 року та ОСОБА_1. повернуто з депозитного рахунку територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області  35 541, 78 грн. ( т.2 а.с. 218 -219)

        Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23.04.2008 року, ухвала  Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2008  року, змінена . Скасовані заходи забезпечення позову ОСОБА_1. , встановлені ухвалою Дзержинського районного суду Харківської області від 11 липня 2007 року (т.2 а.с.305-308).

         Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1., в особі свого представника ОСОБА_4., просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

          Доводи апеляційної скарги обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам.

          В апеляційній скарзі позивач, в особі свого представника, зазначає на те, що суд позбавив її можливості на попереднє внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду вартості 1\2 частини автомобілів, а відмовляючи  в задоволенні її позову в частині виключення з акту опису та звільнення з-під арешту гаражного боксу НОМЕР_3, не надав оцінку тому факту, що спірний гараж не є власністю ОСОБА_2. , є самочинним будівництвом та на балансі гаражного кооперативу „Динамовець” не знаходиться в КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” не зареєстрований.

         В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_3, в особі свого представника, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін , а апеляційну скаргу -без задоволення.

        Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3., дослідивши  матеріали справи , перевіривши  доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

         Відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог в частині визнання за нею права власності на майно, придбане з відповідачем в період шлюбу, а саме: автомобіль марки „Мерседес” реєстраційний  номер НОМЕР_1, мікроавтобус „Форт-Транзіт” реєстраційний номер НОМЕР_2, виключення його   із опису та звільнити з під арешту, суд з застосуванням ст.ст. 60, ч.4,5 ст. 71, ст. 365 ЦК України виходив з того, що вказані автомобілі є неподільними майном, відповідну грошову компенсацію вартості їх 1\2 частини , станом на день прийняття рішення , позивачка не внесла, що з врахуванням вказаних норм права , виключає можливість задоволення її позивних вимог  в цій частині.

        А відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог в частині виключення з акту опису та звільнення з-під арешту гаражного боксу, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний гаражний бокс не вилучений з цивільного обороту та не обмежений в обороті та не включений в перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення згідно з виконавчими документами.

         При цьому, як вбачається із уточненої позовної заяви позивача, вона просила визнати за нею право власності на зазначені вище автомобілі , виключити їх із акту опису та звільнити з- під арешту  з посиланням на ст.ст. 60,70 СК України , тобто в порядку розподілу спільного майна подружжя,  а виключити із акту опису та звільнити з-під арешту гаражний бокс НОМЕР_3 в гаражному кооперативі „Динамівець” , як майно, яке не підлягає опису.

        Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з 29.06.1972 року перебувають у шлюбі ( т.1 а.с.11)

        Спірними є зазначені вище автомобілі та гаражний бокс НОМЕР_3 в гаражному кооперативі „Динамівець”, придбані подружжям ОСОБА_2 в період шлюбу та описані і арештовані на підставі ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня та 03 жовтня 2005 року  з метою забезпечення позову  ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про стягнення боргу ( т.1 а.с.9,12) .

         Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2005 року, яке набрало законної сили , позовні вимоги ОСОБА_3. про стягнення боргу , задоволені.З ОСОБА_2. на  його користь стягнуто 134 170 000 грн. боргу, 15 995,00 грн. річних та 1502, 00 грн. судових витрат, а всього 151 667,00 грн. ( т.2 а.с. 49-50, 66-67).

           Згідно до роз”яснень, які містяться в пунктах 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за забов”язаннями, що виникли в інтересах сім”ї ( ч.4 ст. 65 СК України).Вирішуючи питання про поділ майна , що є об”єктом спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов”язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України ,за умови звернення  подружжя ( одного з них) до суду з таким позовом ( ст.11 ЦК ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

          Правом щодо внесення компенсації  вартості 1\2 частини спірних автомобілів позивачка скористувалась та вносила на депозитний рахунок суду таку грошову компенсацію, яка з її з ініціативи,  в процесі розгляду справи, була їй повернута.

          При цьому, як на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного ОСОБА_1. рішення, так і під час розгляду справи апеляційним судом, вона не внесла на депозитний рахунок суду відповідну грошову компенсацію вартості 1\2 частини спірних автомобілів.

          Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2. є членом ГК „Динамівець” та має гараж НОМЕР_3 . Зазначений гараж йому  25.06.2005 року було передано ОСОБА_5. з правом користування та розпорядженням ним.( т.2 а.с.88-90). Зазначений гаражний бокс до цього з 11.12.1995 року знаходився в користуванні ОСОБА_6. та 19.04.2004 року передавався ОСОБА_5. з правом користування , переоформлення та його продажем ( т.1 а.с.91-93) Більш того, як свідчать надані суду апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_3. докази, ОСОБА_2. розпоряджається зазначеним гаражем та 06.10.2007 року передавав належний йому спірний гараж ОСОБА_7.. Зазначене підтверджує заява ОСОБА_2. до голови ГК „Динамівець”. Вказане свідчить про те, що спірний гаражний бокс  знаходиться в цивільному обороті, а сам факт відсутності на нього правоустановчих документів, не є підставою для виключення його з акту опису та звільненню з-під арешту.

          Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду про відмову позивачці в задоволенні її позовних вимог.

         Доводи, викладені ОСОБА_1., в особі її представника, в апеляційній скарзі, зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для його скасування чи зміни .

          З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції від 23 березня 2009 року, без змін.

           Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313,315,317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

                                                      УХВАЛИЛА :

         апеляційну скаргу ОСОБА_1, в особі її представника , відхилити.

         Рішення  Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009  року, залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий, суддя :

         Судді :