ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

18 вересня 2009 р.

Справа № 14/115

за позовом          ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

                             вул.Артема, 60, м.Київ,  

                             в особі Філії "Прикарпатське регіональне управління"

                             ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

                             вул. Галицька, 85, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача   ТзОВ "Коломия- м"ясо"  

                             вул. Соборна, 16, м.Коломия, Івано-Франківська область;

   

Представники:

Від позивача:  Скиданюк М.В., нач.юр. відділу, (довіреність № 1973/08 від 21.05.09 )

Від відповідача: не з"явились

Представнику позивачу роз"яснено права і обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про  стягнення заборгованості в сумі 1 990 580,66грн.

    Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконання відповідачем умов договору про відновлювальну кредитну лінію №14-01-08  від 25.02.08, а саме: порядку повернення кредитних коштів в розмірі 1 000 000,00грн.;

-нарахування відповідачу 18% річних за користування кредитними коштами в сумі

201 536,41грн. , щомісячну комісію в сумі 18 000,00грн., пеню за прострочку передбачених платежів в розмірі 11 584,30грн. та пеню за прострочку процентів та комісії в сумі

759 459,98грн.;

-загальну суму заборгованості відповідача  - 1 990 580,66грн.;

-ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено загальні умови виконання зобов"язання.

   Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, вимоги ухвал суду від 16.07.09 та 10.09.09 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.  

    За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №12764119 від 17.07.09 та №12934405 від 14.09.09.               

  Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи,  робити з   них  витяги,  знімати  копії,  брати  участь  в  господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у  дослідженні  доказів, заявляти  клопотання,  давати  усні    та    письмові    пояснення господарському  суду,  наводити  свої  доводи  і міркування з усіх питань,  що  виникають у ході судового процесу.

  Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

    Між сторонами 26.02.08 укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 14-01-08.

   Для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору, повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісійної винагороди, пені, на підставі договору іпотеки від 25.02.2008 р. посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Григорець М.В та договору застави основних засобів від 25.02.08,  передано в заставу нерухоме майно, а саме: м"ясожировий цех №2 за адресою: м.Коломия вул. Соборна. 16 та основні засоби, зазначені в додатку №1 до договору застави основних засобів від 25.02.08.

   Відповідно до п.1.1  договору про відновлювальну кредитну лінію № 14-01-08 від 25.02.08, позивач  відкрив відповідачу (позичальнику) кредитну лінію на загальну суму 1 000 000,00грн., а відповідач (позичальник)  зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку пониження ліміту (додаток №1 до даного договору) з кінцевим терміном погашення до 25.02.10 і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 18%  річних, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б" п.3.1  договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі - 27% ( річних).

   Позивач видачу кредитних коштів в рамках кредитної лінії проводив траншами по письмових заявках позичальника шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок, що передбачено п.2.1 договору.

  В засіданні суду позивач зазначив, що банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені за кредитним договором № 14-01-08 від 26.02.08. Проте, відповідач за кредитним договором зобов"язання  не виконує, суму кредиту, нараховані проценти, комісію за  користування не сплачує, і станом на 08.07.09 за відповідачем рахується заборгованість по сплаті кредиту в сумі 1 000 000,00 грн, по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 201 536,41 грн., щомісячна комісія в сумі 18 000,00 грн.

  Як вбачається з матеріалів справи, розділом 3 договору передбачений порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

    Позивач зазначив, що п.3.4. договору встановлено, що нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісяця в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений термін сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 -го числа попереднього місяця до 25-го числа поточного місяця (включно). Позичальник повинен сплачувати проценти за останній звітний період (тобто звітний період, в якому наступає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, вказаного в п.2.4. кредитного договору.

     Відповідач взяті на себе зобов"язання за договором про відновлювальну кредитну лінію №14-01-08  від 25.02.08 не виконав.

      Станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача включає в себе: заборгованість по сплаті кредиту в сумі 1 000 000,00 грн, по сплаті процентів за  користування кредитом в сумі 201 536,41 грн., щомісячна комісія в сумі 18 000,00 грн.

    Позивач на підставі п.7.1. кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, нарахував відпвідачу пеню за прострочку передбачених платежів в розмірі 11 584,30 грн. та пеню за прострочку процентів та комісії в сумі 759 459,98 грн.

   23.07.08 позивач надіслав відповідачу повідомлення №3695 про порушення зобов"язань позичальника забезпеченого заставою нерухомості та основних засобів, в котому просить погасити заборгованість.

     Відповідач відповіді на повідомлення не надав, боргу не сплатив.

    Позивач повторно 25.05.09 надіслав відповідачу лист-повідомлення №2023/02-02 з вимогою ліквідувати заборгованість. Відповідач залишив лист без реагування, заборгованість не погасив.

     Загальна сума заборгованості відповідача становить 1 990 580,66грн.

   Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

    У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Статтею 11 Цивільного кодексу  України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

   Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

   Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

  Договір про відновлювану кредитну лінію №14-01-08  від 25.02.08 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

     Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

     Приписами  ст.525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

   Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

  Порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). (ст.610 Цивільного кодексу України).

  Розділом 2 договору встановлено порядок видачі і повернення кредитних кошів, 7 - відповідальність позичальника за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів.

   Відповідач в порушення умов договору, суму кредиту, нараховані проценти, комісію за  користування кредитом не сплачує, і як наслідок за відповідачем рахується заборгованість:  по сплаті кредиту в сумі 1 000 000,00 грн, по сплаті процентів за його користування в сумі

201 536,41 грн., щомісячна комісія в сумі 18 000,00 грн.

    Пунктом 7.1. кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за прострочення передбачених платежів в розмірі 11 584,30 грн. та пеню за прострочення процентів та комісії в сумі 759 459,98 грн.

   З огляду на зазначене вище, станом на сьогоднішній день загальна сума заборгованості відповідача становить 1 990 580,66грн.

     Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

   За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов"язань, та факт ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

  Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, і на думку суду є обгрунтованими. Суд приходить до висновку про задоволення позову.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,202,204,509,525,526,527,610,629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломия-М"ясо", Івано-Франківська обл., м.Коломия, вул.Соборна, 16 (код ЄДРПОУ 31792492 на користь Відкритого акціонерного товариства "'Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ, вул.Артема,60 (МФО 336235, ідент. код 20539586 к/р 700161415 в НБУ м.Івано-Франківськ ) заборгованість в сумі

1 990 580,66 грн.,  19 906,00грн. держмита та 312,5грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

         

   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                        Суддя                                                       Булка В.І.

                                                                                                          Рішення підписане 28.09.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.