Справа № 2А- 838 / 09/1512 р.

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 липня 2009     р .  Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого                    –   судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі                   -             Сініциної Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в ХХХ районі м. Одесі про   визнання відмови безпідставною, зобов’язання вчинити дії,  

ВСТАНОВИВ:

            26.03.09 р.   ОСОБА_1 звернулась  до суду з адміністративним позовом, в якому просить   поновити строк звернення до суду, визнати безпідставною відмову відповідача по виплаті щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в ХХХ районі м. Одеси нарахувати та виплатити позивачу як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2007 року по грудень 2008 року в розмірі ХХХ грн., а також зобов’язати  нараховувати та виплачувати вказану допомогу у 2009 році.

           У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала  позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову.

            Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. До суду були надані письмові заперечення, згідно з якими відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити..

           Згідно з  ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

           Вислухавши пояснення   ОСОБА_1 ,  вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

           Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  є громадянкою  України, пенсіонером за віком, та згідно із ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” набула  статусу „дитина війни”.

           Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України „Про соціальний захист дітей війни”

           Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

           Згідно із ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону), визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

            Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № Х-рн/2007, положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

            Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            На підставі  пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

            Таким чином, з 09.07.07 р. – дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, вищевказані норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

             Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в ХХХ районі м. Одесі вказане підвищення позивачеві за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось.

             Оскільки станом на 2007 рік законодавством не було визначене питання щодо величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення  підвищення пенсії особам, яким надано статус „дитина війни” суд, керуючись принципом законності, вважає за необхідне при вирішенні даної справи застосувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду.

             Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та згідно абзацу 5 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” становить з 1 квітня –ХХХ грн., з 1 жовтня –ХХХ грн.

            Таким чином, розмір 30% мінімального розміру пенсії рахується за формулою 410,06 х30% та складає ХХХ грн., а починаючи з 01.10.2007 р. – 415,11 х30% та складає ХХХ грн.

            З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення підвищення за 2007 рік підлягають задоволенню частково - за період з 09.07.07 р. по 30.09.07 р. в розмірі ХХХ грн. на місяць, за період з 1.10.2007 р. по 31.12.07 р. –ХХХ грн. на місяць.

            Згідно з п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р., внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких „дітям війни” (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

            Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.07 р. „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

            Таким чином, після прийняття рішення Конституційного суду України від 22.05.08 р. відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу в межах бюджетного року за період з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

            Проте відповідач, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 22.05.08 р.  у 2008 році здійснював нарахування та виплату підвищень до пенсії на підставі п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № ХХХ від 28.05.08 р., згідно з яким „дітям війни” (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня –ХХХ грн., з 01 липня –ХХХ грн., з 01 жовтня –ХХХ грн.

            Враховуючи викладене, позивач має право на підвищення пенсії з 22.05.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, отже позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню частково, за період з 22.05.08 р. по 31.12.08 р., виходячи з наступного рахунку.

            Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється відповідно до вимог ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та  Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”: з 1 квітня –ХХХ грн., з 1 липня –ХХХ грн., з 1 жовтня –ХХХ грн. (481 х30% складає –ХХХ грн., починаючи з 1.07.08 р.: 482 х 30%, що складає ХХХ грн., починаючи з 01.10.08 р.: 498 х30 % - ХХХ грн.).

           Суд не приймає до уваги  посилання представника відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги за 2007 р.  та 2008 р., оскільки положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими обмежено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними на підставі рішень Конституційного Суду України від 09.07.07 р. та 22.05.08 р., отже з цього часу дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було відновлено.

            Що стосується доводів представника відповідача про те, що поняття „мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується „дітей війни” відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого  ч. 1 вказаної статі, мінімального розміру пенсії за віком.

           Постанова Кабінету Міністрів України № ХХХ від 28.05.08 р., на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги у 2008 році в обмеженому розмірі також не може бути прийнято до уваги, оскільки Постанову засновано на п. 41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, внесення змін до деяких законодавчих актів України” який вже на час прийняття Постанови №ХХХ, було визнано неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.05.08 р.

           Також, суд не погоджується з запереченнями відповідача в частині пропуску позивачем строку для звернення з позовом до суду, який становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

           Суд виходить з того, що відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також для захисту прав свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими Законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

           Разом з тим, суд застосовує положення ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно з яким, суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати здійснюється згідно із Законом.

           Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахування пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

            Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, у даному випадку – Управління Пенсійного фонду України в ХХХ районі м. Одесі”.

           Крім того, згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних  справах про протиправність рішень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного  позову.  

            Відповідно до ст. 3 Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

            Стаття  21 та 22  Конституції України, закріплює, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуженню.

            У ст. 64 Конституції України, чітко вказані умови, при яких права громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, а саме: в умовах воєнного або надзвичайного стану.              

            Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).  

            Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.            

            В частині позову про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну державну допомогу в 2009 році – суд вважає необхідним відмовити, оскільки ОСОБА_1 свої вимоги в даній частині не уточнював, конкретних вимог стосовно періоду та сум стягнення не заявляв, доказів про наявність предмету спору по виплаті соціальної допомоги „дітям війни” на 2009р. не надав.

           Керуючись: ст.ст. 3, 8, 21, 22, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 6-14,  17, 19, 71, 99, 128, 159 -163,167, 185, 186, 254  КАС  України, ст. ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28,46  Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне стахування”, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, -                

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в ХХХ районі м. Одесі про визнання відмови безпідставною, зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

           Визнати безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в ХХХ районі м. Одесі у виплаті   ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.07 р. по 31.12.07, та з 22.05.08 по 31.12.08 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в ХХХ районі м. Одесі нарахувати та виплатити   ОСОБА_1 , як „дитині війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.07 р. по 30.09.07 р. –ХХХ гривень на місяць, за період з 01.10.07 р. по 31.12.07 р. –ХХХ гривень на місяць.

            Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в ХХХ районі м. Одесі здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії   ОСОБА_1 , як „дитині війни” у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 22.05.08 р. по 30.06.08 р. –ХХХ гривень на місяць, за період з 01.07.08 р. по 30.09.08 р. –ХХХ гривень на місяць, за період з 01.10.08 р. по 31.12.08 р. –ХХХ гривень на місяць.

            В решті вимог – відмовити.

            Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви і одночасно направлення копії апеляційної скарги до апеляційного Адміністративного суду Одеської області, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

              Головуючий: