АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________

Справа № 22-ц-17683/2011 року Головуючий 1-ї інст. - Музиченко В.О.

Категорія: про стягнення суми Суддя-доповідач - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А..

суддів колегії - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Левшиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення суми позики, відшкодування збитків від інфляції, 3 % річних, моральної шкоди та процентів від суми позики, -

В С Т А Н ОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, який згодом уточнив та в остаточній редакції просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 27 481, 82 грн. з урахуванням суми позики, індексу інфляції, 3% річних за невиконання грошових зобов’язань, моральної /немайнової/ шкоди, процентів від суми позики у грошовій формі, судових витрат та витрат на послуги банківської установи.

Обгрунтовуючи позов посилався на те, що 29 грудня 2009 року він позичив відповідачу під розписку грошові кошти в сумі 20 000 грн. В узгоджений розпискою відповідач кошти не повернув, що й стало підставою для звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Підтвердив, що він власноруч написав та підписав розписку на суму 20 000 грн. Проте зазначив, що фактично від позивача ніяких коштів не отримував, а розписка була написана ним в якості гарантії оплати юридичних послуг, що будуть надані йому у майбутньому позивачем.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 24 529, 36 грн. з урахуванням суми позики, витрат від інфляції,З % річних, процентів від суми позики, а також 431, 60 грн. витрат позивача на оплату судового збору, інформаційно-технічне забезпечення та послуги банківської установи, надані у зв'язку з перерахуванням судових витрат, усього 24 975, 96 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення моральної немайнової шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про залишення позову без задоволення. Обгрунтовуючи скаргу посилається на упередженість суду при винесенні рішення та порушення норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦІІК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно розписки від 29 грудня 2009 року ОСОБА_6 взяв у борг у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., зобов'язавшись повернути вказану суму до 20 січня 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення договору позики підтверджується наявним у позивача оригіналом розписки.

На підставі ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на свідчення свідка ОСОБА_7 щодо неотримання відповідачем грошових коштів від позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку в частині стягнення з відповідача суми позики, витрат від інфляції, 3% річних, процентів від суми позики в розмірі 24 529, 36 грн., а також 431. 60 грн. витрат позивача на оплату судового збору, інформаційно-технічного забезпечення та послуг банківської установи, надані у зв'язку з перерахуванням судових витрат, усього 24 975, 96 грн.

Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення моральної /немайнової/ шкоди.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів неотримання суми позики.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, п.1. ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У X В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: