ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р.                     Справа № 4/83.

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рос”

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2  

про стягнення заборгованості –2315,32 грн.

Суддя                                    О. Г. Проскурник

Секретар судового засідання О.М. Ратушенко

Представники:

від позивача –Бойко І.В. –доручення № 2 від 02.01.2009 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олбі-Рос" звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 2315,32 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 16 від 03 січня 2008 року, зобов'язувався поставляти та передавати у власність покупцю товар, а відповідач приймати товар та згідно пункту 4.2. вищезазначеного договору здійснювати оплату на протязі десяти календарних днів з моменту поставки товару. Далі позивач стверджує, що відповідач оплату за отримані товари у відповідності до договору належним чином не проводив у результаті чого виникла заборгованість у сумі 1616,15 грн., нараховано пеню у сумі 147,42 грн., інфляційні збитки у сумі 132,26 грн. та 25 відсотків річних у сумі 419,49 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 191818.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03 січня 2008 року між сторонами укладено договір поставки № 16, згідно якого позивач зобов'язувався систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар, а відповідач приймати та здійснювати оплату за отримані товари.

Згідно товаро-транспортних накладних: № 74231 від 24.05.2008 року, № 74232 від 24.05.2008 року, № 74193 від 26.05.2008 року, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 1616,15 грн., а відповідач отримав означений товар, про що вказують підписи на вказаних накладних.

Згідно укладеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 01 червня 2008 року, скріпленого печаткою та підписами сторін, відповідач визнав заборгованість за поставлену продукцію у сумі 1616,15 грн.   

Пунктом 4.2. договору № 16 від 03 січня 2008 року встановлено, що покупець зобов’язаний здійснити розрахунок за одержаний товар на протязі десяти календарних днів з моменту поставки товарів, про що свідчить підпис покупця в накладній постачальника.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до договору належним чином не проводив, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 1616,15 грн.

Пунктом 5.2. договору поставки № 16 від 03 січня 2008 року встановлено, що у випадку якщо покупець з будь-яких причин не розрахувався за отриманий товар у встановлений пунктом 4.2. даного договору термін, постачальник нараховує пеню, яку покупець зобов’язаний добровільно сплатити. Пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день затримки платежу.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору поставки № 16 від 03 січня 2008 року встановлено, що покупець у разі прострочення виконання грошового зобов’язання на вимогу постачальника зобов’язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 процентів річних від простроченої суми.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або  законом.

Як вбачається, відповідач оплату за отримані товари у відповідності до договору належним чином не проводив у результаті чого йому нараховано пеню за несвоєчасну сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 147,42 грн., інфляційні збитки у сумі 132,26 грн. та 25 відсотків річних у сумі 419,49 грн., відповідно до умов пункту 5.2. договору.  

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями  4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 78, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 –АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбі-Рос", вул. В. Лесина, 3, м. Чернівці, код 21436486, р/р 260040171653 в Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271 –заборгованість у сумі 1616,15 грн., пеню у сумі 147,42 грн., інфляційні збитки у сумі –132,26 грн., 25 відсотків річних у сумі –419,49 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                    

                   Суддя                                                                  Проскурняк Олег Георгійович