ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" травня 2009 р. | Справа № 13/263. |
За позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
До 1. відкритого акціонерного товариства «Новоселицька харчосмакова фабрика».
2. підприємства з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю торгова промислова компанія «Грін Рей».
Про стягнення заборгованості в сумі 123042,90 грн.
Суддя СО. Миронюк.
Представники:
Від позивача –не з'явився.
Від відповідача 1. - не з'явився.
Від відповідача 2. –Лютикова Н.О. –представник. Довіреність від 10.12.2008 р. Котович Ю.В. –представник. Довіреність від 09.04.2009 р., Іммер І.В. –Директор.
Спір розглядається за межами двох місяців.
СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»м. Чернівці звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства «Новоселицька харчосмакове фабрика»та підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгова промислова компанія «Грін Рей»м. Новоселиця про стягнення заборгованості в сумі 123042,90 грн. витрат на охорону майна, пов’язаних з виконанням кредитного договору № 99 від 26.09.2005року між ЗАТ «ПриватБанк»та першим відповідачем та укладеного в його забезпечення договором іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 99 від 26.09.2005року позивач надав першому відповідачу кредит у сумі 500000,00 дол. США, зі строком погашення до 25.09.2008р. під 16% відсотків річних. Банківський кредит забезпечено іпотекою нерухомого майна за умовами нотаріально посвідченого іпотечного договору. Крім цього виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечено порукою ТОВ «Грін-Рей»згідно договору поруки № 99/п-2 від 26.10.2007р. З метою забезпечення збереження майна, що знаходиться в іпотеці, позивачем 20.02.2007року було укладено з приватним підприємцем Прокопенко Констянтином Федоровичем договір про надання послуг по охороні. За період з березня 2007р. по серпень 2008р. позивач оплатив послуги по охороні у сумі 123042,90грн. Посилаючись на п.2.2.2., 2.2.3 Кредитного договору №99 від 26.09.2005р. та п.16.3, 16.10 договору поруки №99/п-2 від 26.10.2007р. позивач просить стягнути з відповідачів солідарно понесені ним витрати на охорону майна боржника, що передано в іпотеку в забезпечення зобов’язання першого боржника за кредитним договором, у сумі 123042,90 грн.
Перший відповідач - ВАТ „Новоселицька харчосмакова фабрика” у відзиві на позов вимоги позивача не визнає посилаючись на те, що згідно договору поруки поручителем перед ЧФ «Приватбанк»виступає підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ ТПК «Грін Рей», яке у квітні 2008 р. зобов’язання по кредитному договору виконало в повному обсязі, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Другий відповідач –ТОВ „Грін Рей” позов не визнав. У заперечення проти позову посилається на те, що до нього, як поручителя ВАТ „Новоселицька харчосмакова фабрика”, що виконав зобов’язання боржника, відповідно до умов п.8 Договору поруки № 99/п-2 від 26.10.2007р. у квітні 2008 року перейшли всі права кредитора за кредитним договором № 99 від 26.09.2005 року. Отже, позивач на момент звернення із позовом не є стороною зазначених вище правочинів і не має права на позов, що пов’язаний з їх виконанням. Договір про надання послуг по охороні не відповідає вимогам ст.9 п. 43 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»( № 1775-Ш від 01.06.2000р.), оскільки укладений з особою, що не має ліцензії на здійснення послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Згідно кредитного договору № 99 від 26.09.2005 року та договору іпотеки № 99 від 27.09.2005 р. укладених між ЗАТ «ПриватБанк»та першим відповідачем –ВАТ „Новоселицька харчосмакова фабрика” останній отримав кредит у сумі 500 000,00 дол. США під 16% річних зі строком погашення до 25.09.2008 р.
Зобов’язання боржника за кредитним договором № 99 від 26.09.2005 року також забезпечено договором поруки № 99/п-2 від 26.10.2007року між ЗАТ «ПриватБанк»та ТОВ «Грін Рей»( а.с. 15).
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору поруки № 99/п-2 від 22.10.2007 р. ТОВ «Грін Рей»прийняв на себе забезпечення зобов’язань ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика» за Кредитним договором, який є основним зобов’язанням.
Пунктом 5 Договору поруки банку надано право на звернення до Поручителя у випадку невиконання боржником зобов’язань, визначених п.1 договору поруки. Банк у випадку невиконання боржником обов’язку, передбаченого п.1 цього Договору, повинен направити на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов’язку.
Листом від 18.02.2008р. № 08.1.0.1/953/1 позивач повідомив поручителя –ТОВ „Грін Рей” про порушення боржником ВАТ „Новоселицька харчосмакова фабрика” зобов’язань за кредитним договором № 99/п-2 від 22.10.2007р. та вимагав від поручителя виконати зобов’язання по кредитному договору № 99 від 26.09.2005р. у сумі простроченої кредитної заборгованості у сумі 448378,89 дол. США ( а.с. 62). На момент звернення з вимогою до поручителя, позивач не заявляв про наявність обов’язку боржника по відшкодуванню витрат на охорону у сумі 123042,90 грн.
ТОВ «Грін Рей», як поручитель, в квітні 2008 р. на підставі вимоги кредитора від 18.02.2008р. № 08.1.0.1/953/1 повністю погасило заборгованість у сумі 448378,89 дол. США першого відповідача перед банком за кредитним договором № 99 від 26.09.2005р., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 95-96).
Листом від 27.06.08 № 2 0.1.3.2./6-2003 ЗАТ „Приватбанк” підтвердив відсутність в ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика»заборгованості за кредитним договором № 99 від 26.09.2005р (а.с.61).
Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять всі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Аналогічна норма міститься в п.8 Договору поруки №99/п-2 від 22.10.2007р.
Отже, з квітня 2008 оку зобов’язання ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика»перед позивачем за кредитним договором № 9 від 26.09.2005р. припинено виконанням його поручителем. Разом із припиненням зобов’язання першого відповідача перед позивачем за кредитним договором, яке є основним, припинено зобов’язання і за зобов’язанням, що його забезпечувало.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 512 ЦК України відбулася зміна кредитора у зобов’язанні, що відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України позбавляє позивача права вимоги до першого та другого відповідачів. Всі права за кредитним договором №99 від 26.09.2005р. та договором іпотеки № 99 перейшли до ТОВ «Грін Рей», як поручителя, що виконав зобов’язання. Зазначене вище виключає наявність в позивача права на позов, що виникає з умов кредитного договору №99 від 26.09.2005р. до боржника першого відповідача та поручителя –другого відповідача.
Крім того, ухвалою Господарського суду Чернівецькій області від 08.07.2008р. № 10/159/б відносно ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика»порушено справу про банкрутство.
З 29.07.2008 року судом оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В межах провадження справи про банкрутство ухвалою суду від 03.10.2008р. №10/159/б вимоги позивача до ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика»про заборгованість у сумі 215442,50 грн. за договором про надання послуг охорони з Прокопенко К.Ф. відхилено. Суд встановив, що сума боргу в розмірі 215442,50 грн. документально не підтверджена (а.с.59-60).
Постановою Господарського суду Чернівецькій області від 24.11.2008 р. № 10/159/б ВАТ «Новоселицка харчосмакова фабрика»визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.56).
Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України відповідальність поручителя обмежена наявністю реального зобов’язання боржника. Відсутність реального зобов’язання боржника виключає відповідальність поручителя.
Також судом прийнято до уваги, що договір № 26 від 20.02.2007р. про надання послуг по охороні цілісного майнового комплексу ВАТ «Новоселицька харчосмакова фабрика», який є предметом іпотеки, не відповідає вимогам ч.2 ст. 203 ЦК України.
Згідно п. 43 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»( № 1775-Ш від 01.06.2000р.) надання послуг по охороні майна є видом господарської діяльності, що вимагає обов’язкового ліцензування.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Відповідно до ст. 50 ГК України обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються конституцією України та законом.
Статтею 51 ГК України на підприємницьку діяльність фізичних осіб розповсюджено дію нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.
Згідно ст. 91 ГК України цивільна правоздатність суб’єкта господарювання здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлений законом, виникає після отримання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Як вбачається з відповіді УМВС України в Чернівецькій області від 05.09.2008р. вих. № 14-2/1471/як приватний підприємець Прокопенко К.Ф. не має ліцензії на право надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності (а.с.54). Отже договір охорони від 20.02.2007року між позивачем та п/п Прокопенко К.Ф. укладений з порушенням вимог ст. 203 ЦК України щодо наявності в сторони необхідного обсягу цивільної дієздатності. Суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо виконання підприємцем Прокопенко К.Ф. послуг по охороні за дорученням юридичної особи, що має відповідну ліцензію, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи актами прийому наданих послуг за договором №26 від 20.02.2007р., відповідно до яких особою, що безпосередньо надавала послуги по охороні зазначено приватного підприємця Прокопенко К.Ф.
Таким чином в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення підписано 19.05 2009 р.
Суддя С.О. Миронюк