Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Справа № 33/0690/283/11
Стаття ч.1 ст.130 КУпАП
Постанова
Іменем України
30 вересня 2011 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
судді Романова О.В., секретаря Кашенко Л.М. з участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду від 22 листопада 2010 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
Встановив:
Постановою судді Житомирського районного суду від 22 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2600 грн.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20.10.2010 року, перебуваючи в с.Дениші Житомирського району керував автомобілем ЗАЗ-968 МБ, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
При цьому, за змістом апеляції, ОСОБА_1 посилається на те, що протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП працівниками міліції був складений з порушенням чинного законодавства.
Зокрема стверджує, що працівники міліції сфальсифікували протокол про адміністративне правопорушення, підробивши його – ОСОБА_1 підписи в протоколі та внісши до його змісту дані осіб, які не були очевидцями подій, а також завідомо неправдиві дані про знаходження його в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, посилається що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило його права не ефективний правовий захист, а копію постанови суду він отримав лише 25.07.2011 року.
Заслухавши особу, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію з вищевказаних підстав, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в нетверезому стані підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу серії АМ1 № 108745 від 20.10.2010 року, в якому порушник, надаючи пояснення визнав, що дійсно перед тим, як сідати за кермо автомобіля вживав спиртні напої, результатами алкотесту, проведеного за допомогою алкотестера «Драгер», які свідчать про виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп’яніння (наявність змісту алкоголю в крові в розмірі 1,8 %).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо змісту протоколу та результатів алкотесту в момент його складення не мав, про що свідчать його пояснення в протоколі та власноручні підписи у протоколі та роздруківці результатів алкотесту.
За поясненням ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції після вилучення у нього посвідчення водія та отримання тимчасового дозволу на керування транспортним засобом він із будь-якими скаргами на дії працівників міліції не звертався.
Крім того, що стосується посилань апелянта на те, що працівники міліції під час складення протоколу підробили його – ОСОБА_1 підписи в протоколі та внесли до його змісту дані осіб, які не були очевидцями подій, а також завідомо неправдиві дані про знаходження його в стані алкогольного сп’яніння, то як вбачається із змісту повідомлення прокуратури Житомирської області від 07/1-282 вих-11 від 26.09.2011 року, то ці доводи ОСОБА_1 були предметом перевірки, проведеної за дорученням апеляційного суду та свого підтвердження не знайшли.
Покликання апелянта на те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, то зазначені твердження спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, де чітко зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 22.11.2010 року у приміщенні Житомирського районного суду.
З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про час та місце слухання справи, а тому він мав можливість бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте цим правом не скористався.
Що ж стосується посилань ОСОБА_1 на несвоєчасне отримання копії постанови суду першої інстанції, то відповідно до вимог закону ця обставина була врахована про вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж ця обставина сама по собі не належить до безумовних підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені правильно, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП, а захід стягнення обраний у відповідності до вимог ст.33 КУпАП. Тому підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Постановив:
апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду від 22 листопада 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2600 грн., - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя