Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/153/11

Стаття 130 ч.2 КУпАП

Постанова

Іменем України

28 квітня 2011 року м. Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Романов О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду від 31 березня 2011 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працючого,

встановив:

Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 31 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді адміністративного арешту на 10 діб.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11.02.2011 року о 03 год. 57 хв. по вул.Шевченка м.Новоград-Волинського керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 2115, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює висновки суду щодо його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Посилається на те, що викладені у постанові факти не відповідають дійсності, оскільки протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 працівником ДАІ ОСОБА_2 сфальсифікований. Із змістом зазначеного протоколу він не був ознайомлений, що перешкодило йому в подальшому дати пояснення, заявити клопотання, скористатись допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права. Все це, на його думку свідчить про недоведеність його вини у скоєнні адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за його апеляцією.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи підтверджуються доказами, що навів у постанові суд першої інстанції. Зокрема, твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про вчинення ним правопорушення був сфальсифікований працівником ДАІ ОСОБА_2 були ретельно перевірені судом першої інстанції. При цьому суд викликав та допитав ОСОБА_2, як особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, так свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що була присутня, коли на стоянку, де вона працює старшим охоронником приїхав автомобіль ОСОБА_1 і одразу за ним патрульний автомобіль. Підійшовши до ОСОБА_1 та працівника ДАІ чула, що йшла мова про порушення правил дорожнього руху, про те, що водій знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. Пояснила також, що письмові пояснення, в яких вказувала, що працівник ДАІ пропонував ОСОБА_1 їхати до лікарні для освідування на предмет знаходження в стані алкогольного сп’яніння, але той відмовився, вона давала добровільно, без будь-якого примусу.

Про те, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп’яніння підтвердив й ОСОБА_2, пояснивши, що під час з’ясування обставин порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, оскільки автомобіль під його керуванням пересік подвійну суцільну лінію, почув від ОСОБА_1 запах алкоголю, проте останній від проходження освідування відмовився.

Про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначене в постанові правопорушення повторно на протязі року свідчить копія постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року, з якої видно, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді громадських робіт тривалістю 50 годин за те, що 18.11.2010 року керував автомобілем ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.Шевченко в м.Новоград-Волинському, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

Що ж стосується посилань ОСОБА_1 на порушення його процесуальних прав, то як вбачається з матеріалів справи, від підпису в зазначеному протоколі від відмовився, в суді справа була розглянута з участю ОСОБА_1, при цьому останньому відповідно до змісту протоколу судового засідання були роз’яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема й право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, проте ОСОБА_1 будь-яких клопотань з цього приводу не заявляв.

За таких обставин, посилання апелянта на порушення його процесуальних прав, на думку апеляційного суду, є надуманими.

Отже з урахуванням наведеного, підстав для задоволення апеляції під час розгляду справи не встановлено.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду від 31 березня 2011 року щодо ОСОБА_1, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді адміністративного арешту на 10 діб, - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя