Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/213/11

Стаття 124 КУпАП

Постанова

Іменем України

20 червня 2011 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі судді Романова О.В., секретаря Кемке Д.О. з участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду від 31 травня 2011 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонера, -

встановив:

Постановою судді Малинського районного суду від 31 травня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23.05.2011 року о 13 год. 50 хв. в м. Малині по вул. Грушевського, керуючи автомобілем "Форд Єскорд", державний номер НОМЕР_1, на порушення вимог п.п.10.1, 10.3, 10.4ПДР України, здійснюючи маневр розвороту не зайняв крайнє ліве положення та не впевнився, що це буде безпечним, скоїв зіткнення з автомобілем "БМВ-520", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює висновки суду щодо його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Посилається на те, що суд при вирішенні справи не врахував обставин, які б могли, на його думку визнані пом’якшуючими його відповідальність, або такими, які б взагалі виключали притягнення його до адміністративної відповідальності. Зокрема посилається на те, що він здійснював маневр розвороту в безпечній зоні, лівий поворот у нього був включений, дистанція між автомобілями була безпечна. Стверджує також, що на момент розвороту власник автомобіля БМВ-520 ОСОБА_2 почав здійснювати обгін його автомобіля, незважаючи на його включений поворот, та ще й перетнувши подвійну суцільну лінію, в результаті чого, на його думку й сталося вищезгадане зіткнення. Вважає, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем БМВ-520 значно перевищив дозволену швидкість руху, про що свідчить та обставина, що гальмівний шлях його автомобілі склав 18,8 м. Крім того, посилається на те, що схема ДТП та показання свідків, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення сфальсифіковані.

Вважає також, що при накладенні на нього стягнення за вчинене судом не було враховано, що він має тривалий стаж водія – з 1975 року, в ДТП потрапив вперше, керував транспортним засобом, не будучи в стані алкогольного сп’яніння. З урахуванням наведеного просить

скасувати постанову суду першої інстанції та справу щодо нього закрити у зв’язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію з вищевказаних підстав, та потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи підтверджуються доказами, що навів у постанові суд першої інстанції. Зокрема, твердження ОСОБА_1 про те, що схема ДТП та показання свідків, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення були сфальсифіковані спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 підписаний як протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, так й схема дорожньо-транспортної пригоди, при цьому будь-яких зауважень до змісту цих документів він не вносив, доказів того, що звертався зі скаргами на дії працівників ДАІ в судове засідання не надав.

Що ж стосується посилань ОСОБА_1 на те, що причиною ДТП стали неправильні дії водія автомобіля БМВ-520 ОСОБА_2, то вони спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до п.п.10.1, 10.3., 10.4 Правил дорожнього руху:

-перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися;

-перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою;

-водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди стало те, що саме ОСОБА_1 на порушення вищезгаданих положень Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем "Форд Єскорд", державний номер НОМЕР_1, здійснюючи маневр розвороту не зайняв крайнє ліве положення та не впевнився, що це буде безпечним, що й призвело до зіткнення з автомобілем "БМВ-520" під керуванням ОСОБА_2 та отримання автомобілями механічних пошкоджень.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 почав здійснювати обгін його автомобіля, незважаючи на його включений поворот, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки подача попереджувального сигналу про намір вчинити лівий поворот (розворот) не звільняло ОСОБА_3 від виконання вимог п.п.10.1, 10.3., 10.4 Правил дорожнього руху.

Що ж стосується посилань в апеляції на допущення ОСОБА_2 інших порушень ПДД, то вони будь-якими об’єктивними даними не підтверджені. Крім того, за поясненнями ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, його автомобіль опинився на смузі зустрічного руху, оскільки він намагався уникнути зіткнення під час аварійної ситуації, яка була створена транспортним засобом під керування ОСОБА_1

Отже правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дав належну юридичну кваліфікацію діям ОСОБА_3, а стягнення за вчинення адміністративного правопорушення наклав з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, обравши мінімальне стягнення, яке передбачене санкцією ст.124 КУпАП.

З огляду на наведене апеляційний суд підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції з підстав, наведених в апеляції, суд не вбачає.

Разом з тим апеляційний суд вважає за необхідне вточнити анкетні дані ОСОБА_3, оскільки в постанові суду першої інстанції зазначено, що датою його народження є 29 червня 1958 року. Проте з копії паспорта ОСОБА_3 та з його пояснень в суді апеляційної інстанції вбачається, що він народився 29 липня 1958 (а.с.17).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Постанову судді Малинського районного суду від 31 травня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в частині зазначення анкетних даних - змінити. Вважати правильною датою народження ОСОБА_1 29 липня 1958 року.

В решті цю ж постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя