Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/165/11

Стаття 121ч.3 КУпАП

Постанова

Іменем України

06 травня 2011 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі судді Романова О.В., секретаря Кашенко Л.М., з участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 07 квітня 2011 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,

встановив:

Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 07 квітня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він повторно, протягом року, а саме: 22.02.2011 року о 15 год. 15 хв. керував автомобілем НОМЕР_1, з технічними несправностями, а саме: без ременів безпеки, де їх установка передбачена конструкцією, чим вчинив порушення, передбачене ч.3 ст.121 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює висновки суду щодо його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП. Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки вона, на його думку, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на наступне.

Згідно оскаржуваної постанови на нього було накладено стягнення судом за повторне правопорушення - керування автомобілем без забезпечення його ременем безпеки згідно ч.3 ст.121 КУпАП. Хоча, відповідно до ч.3 ст.121 КУпАП вказане стягнення застосовується при повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою або другою статті 121 КУпАП, які передбачають керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, а також керування водіями транспортними засобами, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, що мають несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Посилається на те, що за порушення правил користування ременями безпеки передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно ч.4 ст. 121 КУпАП. Вважає, що відповідальність за повторне вчинення відповідного правопорушення кодексом не передбачена. Отже, на його думку, судом було невірно застосовано в даному випадку норми ч.3 ст. 121 КУпАП до відповідного правопорушення замість ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Крім того, стверджує, що при розгляді справи та винесенні постанови судом не були враховані ті обставини, що право на керування автомобілем є єдиним джерелом отримання доходів його сім'ї, а також не було враховано відсутність обтяжуючих обставин при вчиненні відповідного правопорушення та пом'якшуючі обставини - його щире розкаяння у його скоєнні.

Апелянт в судовому засіданні підтримав свої вимоги з підстав, зазначених в апеляції.

Заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП підтверджуються доказами, що є в матеріалах справи, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2011 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у тому, що в автомобілі, яким він керував, відсутні передбачені конструкцією ремені безпеки, визнав повністю, копією попередньої постанови, з якої вбачається, що 10.02.2011 року ОСОБА_1 вчинив аналогічне правопорушення, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

При цьому посилання ОСОБА_1 на неправильну юридичну кваліфікацію його дій є безпідставним, оскільки відповідно до пп. «ж» п.31.4.7 Правил дорожнього руху, відсутність ременів безпеки в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією, є обставиною, за наявності якої експлуатація транспортних засобів забороняється. Тому дії ОСОБА_1, який повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, яка передбачає керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, цілком обґрунтовано судом кваліфіковані за ч.3 ст.121 КУпАП.

Посилання апелянта не те, що його дії слід розцінювати, як порушення правил користування ременями безпеки, за що ч.4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не може бути прийняті до уваги, оскільки склад зазначеного правопорушення може мати місце за умови, коли транспортний засіб обладнаний передбаченими конструкцією ременями безпеки.

Що ж стосується тверджень апелянта про те, що при розгляді справи та винесенні постанови судом не були враховані ті обставини, що право на керування автомобілем є єдиним джерелом отримання доходів його сім'ї, то вони будь-якими доказами не підтверджені. Тому апеляційний суд також відхиляє їх.

До того ж, як вбачається із змісту постанови, ОСОБА_1 призначене мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.121 КУпАП, тому покликання апелянта на те, що судом не було враховано відсутність обтяжуючих обставин при вчиненні відповідного правопорушення та пом'якшуючі обставини – його щире каяття у вчиненому, є надуманими.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1а. без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 07 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя