Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Справа № 33/0690/161/11
Стаття 41 ч.1 КУпАП
Постанова
Іменем України
06 травня 2011 року м. Житомир
Суддя апеляційного суду Житомирської області Романов О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі протест прокурора м.Бердичева ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду від 5 квітня 2011 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, проживаччого у м.Бердичів Житомирської обалсті, вул.Свердлова, 92/2, -
встановив:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду від 5 квітня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП вирішено звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, будучи особою, що здійснює підприємницьку діяльність в порушення своїх посадових обов’язків, відповідаючи за стан справ на підприємстві, у тому числі за додержання трудового законодавства при нарахуванні та виплаті заробітної плати, допустив порушення при виплаті заробітної плати, а саме порушив граничні строки виплати авансу та заробітної плати, не забезпечив нарахування та виплату індексації заробітної плати та не забезпечив достовірний облік виконаної працівниками роботи.
В протесті прокурора м.Бердичева порушується питання про скасування зазначеної постанови, як необґрунтованої.
При цьому автор протесту посилається на те, що судом не враховано, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення не можна вважати малозначним, оскільки воно потягло за собою систематичну протягом тривалого періоду (з січня 2010 по березень 2011 року) недоплату заробітної плати найманим працівникам, що є порушенням їх прав, передбачених ст.43 Конституції України. Також недотримання винагороди за працю ставить найманих працівників в скрутне матеріальне становище та завдає істотну шкоду їм та їх сім’ям. Вважає, що за таких обставин вказана постанова не може залишатись в силі. Тому просить визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча був своєчасно повідомлений про місце та час слухання справи.
Особа, що була звільнена від адміністративної відповідальності, надіслала на адресу апеляційного суду свої заперечення на протест прокурора та клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити протест прокурора без задоволення з таких підстав.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, винісши постанову про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_2 із оголошенням останньому усного зауваження, діяв в межах, передбачених законом.
В протесті прокурора, крім посилань на загальні положення Конституції України та законодавства про адміністративні правопорушення, будь-яких конкретних даних, які б свідчили про неправильність звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності не наведено.
За змістом заперечень ОСОБА_2 на протест прокурора, вину у вчиненні тих дій, які зазначені у постанові суду першої інстанції, він визнає у повному обсязі, щиро кається, раніш до адміністративної відповідальності не притягувався, а виявлені територіальною державною інспекцією праці порушення, що з’явились підставою для складення протоколу, на даний час усунув, про що свідчать копії наданих їм платіжних відомостей про виплату індексації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за січень 2010-березень 2011 року.
За таких обставин вважати, що судом першої інстанції до ОСОБА_2 необґрунтовано застосовані положення ст.22 КУпАП, про що стверджується у протесті, на думку апеляційного суду, підстав немає.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Постановив:
протест прокурора м.Бердичева ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду від 5 квітня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП вирішено звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, – без зміни.
Суддя